Джесіка Роялс і Клер Мансетр

Глава 12

Це були крики Клер. Вона не могла закрити свій рот? Але коли ми підійшли туди з Деном ще раз ,то були вже більш шоковані, аніж вперше. Ми побачили калюжу крові і дівчинку яка висіла на дереві.( Це може бути трошки страшно, але не переживайте все буде добре). Напевно крики цієї жити ми чули! Це було жахливо і бридко. Я, Ден і Клер були шоковані, подруга навіть чуть не зомліла. Ми почали разом роздивлятися карту і трималися разом весь час, адже з кожним з нас могло бути так само як і з дівчинкою. Мене дивувало те , що коли дивилися я і Ден, ми не бачили цієї картини, а саме Клер її побачила! Це було дивно, але як завжди в мене було ще купу питань, на які ми не могли найти відповіді. Розглядаючи карту ми знайшли місцевість де ми знаходилися. Вона так дивино називалося: Прокляте озеро. Звичайно спочатку ми не знали чому так, адже навіть не бачили озера. Але коли ми побачили назви інших вже не були на стільки здивовані. Але знову запитання при чому тут озеро? Всі місцевості вели до озера! Але ми його не бачили, хоча стояли в 10 метрах від нього, як показувала карта. І все ж таки ми вирішили знайти це Прокляте Озеро...🌊