Покинувши нульовий поверх, Каміла мовчки, без жодних емоцій чи слів, повертається до тренувальної зали. Біле волосся хвилями спадає на плечі, поки дівчина йде. Її рухи спокійні і граціозні, повні досконалості. Вперше побачивши Камілу, можна було подумати, що ти бачиш ангела. Погляд її був холодний і не виявляв жодних почуттів, а за неймовірними блакитними очами ховалося її скляне серце. Це точно був не ангел.
Швидше її можна було назвати демоном, що ховає свою натуру за милим личком і показує себе лиш тоді, коли злість чи жорстокість беруть над дівчиною верх. Пітьма охоплювала її серце і розум не один раз. І тоді її гнів і вся жорстокість, що була в ній звільнялися. У такі моменти очі Каміли змінюють свій колір на чорний, так само як і волосся, що стає кольору смоли. Ні, вона далеко не ангел.
Швидким кроком дівчина дійшла до зали. Ця кімната мала зовсім прозорі стіни, щоб перевіряючі могли спокійно спостерігати за своїми підданими. Зала для тренувань була майже порожня. У приміщенні знаходився лише Юстас:
- Оо, Камі, ти повернулася, - запитав Юстас і зробив чарівну посмішку, від якої, мабуть, будь-хто б розтанув. - Знаєш, я навіть встигнув засумувати за тобою, мені вже трохи набридло перемагати усіх підряд, поки тебе не було, - з награним сумом сказав хлопець. - З тобою куди веселіше.
- Бо зі мною важче битися, ніж з ними? - поцікавилася Кам, проте в середині їй було байдуже на усе.
- Бо тебе цікавіше перемагати.
- Ти ще не разу мене не переміг! - стверджувала Каміла.
- Це тому, що я піддавався! - гордо зауважив Юстас.
- Чи тому, що не міг мене перемогти, - засміялася дівчина.
- Я зможу, якщо захочу!
- Добре, тоді доведи це!
Як тільки вони піднялися на ринг, Кам зробила удар ногою в голову хлопця, від якого той не зміг відвернутися.
- Якщо ти і досі піддаєшся, раджу почати битися, бо так і програти можна, - знущалася Каміла. Удар по ногам і вона лежить на спині, а біля неї стоїть Юстас.
- Не варто втрачати пильність, подруго, - засміявся той. Кам нанесла сильний удар кулаком по його коліну, змусивши хлопця впасти поруч. Ще секунда і вона стоїть на четвереньках над ним.
- Не варто втрачати пильність, подруго, - скопіювала Каміла Юстаса. Схопивши дівчину за руки, хлопець перевернув її на спину, а сам навис над нею.
YOU ARE READING
Пункт сьогодення
AdventureДалеко у майбутньому. Людство вже давно забуло про такі речі, як кохання, щирість, самопожертва. У світі, де слово "природа" викликає здивування, де влада контролює абсолютно усе, навіть емоції своїх підданих, ще існують люди, що не підкорюються сис...
