-Минуло вже два тижні. Вони пройшли добре,я навіть два рази генералку зробила. А Джош,що Джош в нього тож все "ок" навіть з генералкою поміг,стакан за собою помив.:-[
Ці два тижні минули майже незамітно,але в них відбулись зміни такі, як:ми з Ені дуже здружились і стали близькими подругами,також в неї з тим пацов з паралелі, шось трохи шури-мури.Згодом настало 14 вересня Понеділок.Я як зазвичай встала переодягнулась зробила водні процедури і пішла робити собі щось поїсти ,не голодати ж мені.Я включила плиту, поставила сковородку в ній я почала жарити оладі (По маминому рецепту :-P).Тут з кімнати вийшов Джош і я сказала.
-Привіт, королям.
-Ти, що мене вже окоронувала.(кусочек сарказму)
-Та.. я просто.
-Та.,та.
-А, до-речі хоч оладі ,бо я недумаю ,що всі з'їм.
-Я,тільки, за.
-Ну якщо,ти,за то сідай за стіл.
-Я вже за столом.
-Ти, щось хочеш до оладів?
-Що пропонуєш?
-Ну.. є шоколадний крем, арахісове масло і...так,так,ттт..
Більше нічого.
-Мені здається в тебе ці.
-Що?
-Ну, оладі пригорають.
-Ой ,точно.
-А я буду арахісове масло.
-То йди візьми.
-........
-Во оладі, до вашого столу.
Через 15 хв..
-Знаєш, а оладі ну досить смачні.
-Дякую.
-Знаєш мені здається, ти, мені кожного тижня кажеш дякую.
-Тобі, не здається.
-Що?
-Нічо-нічо..
-Ну..ну.
-А знаєш, що?
-Що?
-Нам треба вже йти в універ.
-А,й справді.
-То ворушімо поршнями.
-Пішли.
Через 4 хв..
-Ну , пішли в сторону універу.
-Пішли.
Через 5 хв..
-Будем на парах.
-Ок.
