Самогубство

***

Після побаченого все чого мені хотілось це випити. Напитись. Напитись так, щоб забути ту страшну картину. Пройшовши кілька кварталів я зупинився навпроти бару. Ні вивіски, ні яскравих вогників для звернення уваги він не мав. Але всі прикмети вказували на те, що за залізними дверима знаходиться саме бар – п*яні підлітки, блювота, хмари диму, розбиті пляшки, що не потрапили до урни. Всередині пахло перегаром, було душно, всі навколо розмовляли один з одним, але ніхто нікого не слухав. Саме те, що мені було потрібно. Розчинитись серед натовпу. Забутись.

- Віскі з колою. Подвійний. Будь-ласка. – менше слів, більше справи.

Гидкий смак, паскудний запах. Противно. Друга йде легше. Третьої вже не відчуваєш. Після п*ятої не чуєш, що відбувається навколо. Занурюєшся всередину. Є тільки ти і твоя пустота. Сьома вбиває почуття. Здається минула мить і ти вже стоїш на вулиці, гамселиш якогось молокососа, а потім падаєш біля нього і тонеш в його крові.

О 7 ранку мене розбудив пищащий будильник. Бридотний смак у роті змішався з соленою кров'ю. Швидко змити з себе всі сліди вчорашнього забуття, випити кави, прочистити голову від туману, зібратись з думками, відчистити одяг, одягнутись, не забути ключ від машини... на порозі згадати, що сьогодні субота.