POW Юна
Я бігла, пелена сліз не давала бачити. Я бігла не зупиняючись, поки я, безсилена, не впала на твердий, як моє серце, асфальт. Я оглянулася. Пелена сліз все ще закривала мої очі, але я побачила силует. Я закрила очі та вляглась на мокрий, від моїх сліз, асфальт. Старі рани почали кровоточити, заживші колись порізи на серці, які перетворилися в шрами, розірвалися! Далі я не пам'ятаю нічого. Я чула тільки голоси, голоси....
POV AUTHOR
Шихо - звичайна дівчина. Хорошистка, але одна її проблема-вона не має друзів. Над нею не знущаються в школі, бо вона вміє дати здачу, та сама над ким хочеш познущається! Пак Шихо - запальна особа з характером.
POV Шихо
Депресняк! Ааа...як я це ненавиджу! Просто так, в любу хвилину він в мене може початися. Жесть!
Я взяла цигарку та закурила! Так я курю! Я йшла по безлюдній вулиці. «Цигарки вже й не такі погані»-подумала я. Депресія.... Думки, які таяться далеко у моїй бетонній душі, виходять на зовні. Оууу....
- Ейййй! Вставай, вставаай! - я почала трусити дівчину за плечі.
POV Юна
Я відчула дотики... так! Це була якась дівчина! Вона трусила мене за плечі. Я прокинулась. Подякувавши дівчині, я пішла додому. Я не могла повірити в те, що хтось посмів нагадати мені моє минуле! Чон Чонгук - ти моє прокляття!
POV Шихо
Вона просто встала і пішла. Мій депресняк якось непомітно для самої мене пройшов. Я піднялася і краєм ока помітила її телефон (нічо оригінальніше я придумати не змогла). Мені здається чи я десь її бачила...
Привітики! Спершу хочу попросити у вас вибачення! Я дуже довго не викладала глави і... я знаю мені нема виправдання але... я постараюсь написати наступну главу на 1500 слів! Звісно з вашою підтримкою! Дякую, що читаєте мене! Дякусики💜💫💜
YOU ARE READING
Чому я?
FanfictionЦе буде історія про дівчину, якій причинили біль у минулому. Вона вирішила більше не підпускати до себе людей і не закохуватись. Чи зможе це змінити гроза школи і в тому числі найкращий учень Чонгук? І звідки він знає ї?
