Думки Про Майбутнє

Глава 28

Це був осінній сезон. На деревах виднілися жовто-червоні листя, трава давно висушилась. Навпроти мене йде чоловік(хлопець). Він тримає в правій руці папірці, а в лівій фото. Ось він вже зовсім близько. Він торкається моєї щоке, потім проводить руки до шиї. Ніжно із таким темпом починає цілувати мою шию. Як мені приємно. Він починає притискати мене до себе. Все що я хотіла це - поринути в цей прекрасний і яскравий сон.

Невдовзі я опиняюся в кімнаті. Це білі стіни, чорна підлога та білосніжна стеля. Я бачу перед собою електричний стіл(як в божевільні). Там сидить жінка. Ні! Точніше мама? Не може бути! Я починаю підходити до неї, але коли я почала підходити то стіл відділявся. Я почала бігти, але дистанція не змінювалась. І бачу як включають і маму вдаряє електричний струм. З очей вже течеть сльози, я падаю на підлогу. Закриваючи обличчя руками.

Коли я забираю руки то опиняюся на галявині. Навколо мене гарні квіти, тепле ясне сонце, пташки співають. Я йду стежкою. Йду, йду і йду. На мені гарне білосніжне плаття до низу. Аое стійте! Я в весільнній сукні. Потім я бачу як навпроти мене стоїть чоловік(хлопець). Лиця не можу розгледіти, а лише його статуру і татуювання на руці. Він бере мене за руку. Ми опиняємось біля арки. На галявині сидять на стільцях люди. Потім ми обмінюємось обручками і я чую.

-Владо! Ти винна! Все ти!-кричить знайомий голос, але я не бачу хто це.

Відкривши очі, я зрозуміла що в кімнаті. Знову сон... З сумним голосом мовила я. Встаючи з ліжка я чую як з телефона йде мелодія. Взявши його я побачила на екрані братик.

-Ало.

-Привіт. Вибач що так рано дзвоню. Приїхай в Нью-Йорк.

-Чому? Що сталося?

-На місці об'ясню.

-Ну окей.

Я виключилась. Пішла в душ. Потім пішла вдягатись в білу футболку з написом "Dream", чорні штани, чорно-білі кросівки і чорну коженку. Волосся розчесала і заплела хвіст. Я вийшла з будинку. Сівши в машину я рушила.

Вже приїхавши в Нью-Йорк я побачила будинок в якому жила ще давно. Зайшовши в середину. На мене зразу подивився брат, а біля нього стояв він. Він обернувся і побачив мене.

-Привіт, сестричко,-поцілував він мене в щоку і обняв.

-Привіт. То що сталося? Навіщо я мала приїхати?-з здивуванням запитала його.