Клан Ювелірів

Розділ 47

POV Ілайя

Ми уже приземлилися і під'їжджали до гори Ліпа на автомобілях. По дорозі Тіті та Кара розповіли нам про тонкощі плану, а Єгор всю дорогу мовчав і тільки інколи задавав питання по темі, а на Кару навіть не дивився. Ворони видали зброю Єгору, але не мені, вважаючи, що вона мені не допоможе нічим.

-Ілайя, можна тебе на хвилинку? – запитала мене Кара, коли ми вже підходили. Я кивнула і вона відвела мене в сторону. – Так, як ти не маєш бойових навиків і йдеш в саме пекло – візьми це. – на її долоні я побачила срібний довгий предмет у якому відбився місяць.

-Дзеркало?! – не зрозуміла я.

-Чому зразу «дзеркало»? Цей уламок дуже гострий і ти його можеш використовувати, як зброю. Звичайно, це не ніж, але виграти секунду зможеш!

-Вибач, це дуже чудова думка! - виправдовувала я себе.

Дівчина посміхнулася і втекла, що я навіть не помітила її. А я сховала уламок в кишеню і побігла за нею.

Дивна вона якась. Варто з нею поспілкуватись ближче.

Ми зупинилися у хащах і переглянулися в останнє. Тіті втретє пояснила план, від чого Коул закотив очі.

-Запам'ятайте, головне не викликати Чорний протокол.

-Досить одне й те саме повторювати. – попросив Коул. – Ми всі прекрасно зрозуміли. Думаю, що всі.

-Це вам не звичайна операція. Тим паче в нас є люди, які в цьому геть нічого не розуміють.

Вона поглянула на мене і Єгора, а потім просто здалась і схилила голову.

-Добре, тоді всі по місцям! – крикнула дівчина і я вже повернулася, щоб іти, але Тіті не йшла.

-Війна всіх, - прошепотіла Кара.

-Проти всіх, - відповіли решта і лише після цього ми рушили.

За планом я мала пробратися з Тіті і вимкнути енергію і тому ми йшли в зовсім іншу сторону від всіх. Коли ми пробиралися через хащі, я не розмовляла з дівчиною – вона також не хотіла зі мною спілкуватися. Та одне питання сиділо в мене в голові і все ж цікавість взяла гору над мною:

-Тіті, можливо це не моя справа, але чому не ти лідер воронів? Ти ж Демаре! –я відчувала, що дівчина посміхнулася, хоча я її не бачила.

-Це справді не твоя справа, - відрізала вона, але це не звучало погрозливо. - Я тобі розказала б, але це дуже довга історія.