Звичайна дівчина, і цілком буденне шкільне життя. Але щось є таке цікаве у ньому, в житті, в дівчині. Але що?
Життя дуже складне. Іноді треба робити важкий вибір. Вибір може бути звичний, але найважче його зробити, бо так чи інакше треба чимось жер...
Настав цей день. Ще 30 хвилин, і Едвард заїде по мене. В мені вселився чомусь якийсь маленький страх. В своїх роздумах я так і просиділа, поки не почула дзвінок. Він приїхав. Хух... Я спустилися, і вийшла з будинку, перед собою я побачила глибоко голубого кольору спорткар. З нього вийшов Едвард. Він мило посміхнувся мені, я запросив в машину. Я тільки зніяковіла. Всю дорогу ми час від час переглядалися, і їхали мовчки. Ми приїхали до того самого розкішного будинку. Я вийшла з машини і поглянула на Едварда тривожним поглядом. Він підійшов до мене. - Невже вас, місс Еміллі це налякало? - Не кожен день таке трапляється. - Привикай, - він взяв мене за руку. Ми зайшли в будинок, де вже бігали якісь люди. - Це хто? - Всі майстри. - Містере Санті, все готово, а міссіс Джонс я мушу забрати. - Звичайно... Емілі відвели в окрему кімнату. Відразу вона побачила неймовірне плаття.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Вона обожнювала цей колір. Звідки він знає. Мене почали збирати, спершу зробили голівудську волну на одну сторону, а іншу уклали взад. Після макіяжу мені допомогли вдягнути плаття. Згодом деякі аксесуари, і я готова. Перед мною вікдкрили двері, і я вийшла у великий зал, наче королівський. Напроти мене сидів Едвард. Він зачаровано дивився на мене, коли я йшла до нього. Він піднявся і взяв мою руку. - Від тебе не відвести погляду. Тільки одне але, яке мені не подобається. - Яке?- Схвильовано сказали майсти. - Чому такий виріз великий, і так всі погляди будуть в її сторону, а ще й відкрите декольте. Городецький посміхнувся і сказав: - Не переживайте, машина чекає. Ми вийшли, і я зрозуміла, що машина кольору мого плаття і бабочки Едварда. Він виглядав не менш гарно. Біла сорочка була створена для нього, він виглядав в костюмі дуже сексуально. Це підкреслювало його ідеальне тіло. Едвард допоміг мені сісти в авто. Ми рушили з місця. Я дивилася на його руки, що тримали кермо. Признаюся, це виглядає дуже спокусливо. Сконцентрований погляд... Ааа це так ніжно і мужньо виглядає. Я б дивилася вічно. - У мені немає ще дірки? - Аа? Що? - дівчина прослухала. - Ти так дивишся на мене. Емілі лише зніяковіла, на її щоках з'явився рум'янець. - Скоро буде. Приємний сміх двох розлився по всій машині. - Не кожен день їжджу в роскішній сукні і машині поряд з тобою. - Привикай. - Що?- їй здалося, що почула Привикай, і перепитала. Хоча ні, вона добре почула це слово, перепитала, щоб не потрапити в незручну ситуацію. Едвард лише мило посміхнувся, дивлячись дівчині в очі. - Ми на місці. Ми зупинилися біля гарної території,обсаженою повністю рослинами. - Тут дуже гарно,- сказала дівчина із захопленням. Ці двоє вийшли з машини і рухили всередині. Кругом стояли люди, віталися до пари. Емілі ще не бачила настільки гарних і багатих суконь. Всі питали хто ця дама поряд з Едвардом. Хлопець взяв келих шампанського для Емілі і себе. Вони пройшли до сцени. Все кругом було чарівним, наче в казці. Пролунав стук виделки об стакан. Всі обернулися до сцени і затихли. - Рада вітати вас усіх! Сьогодні ми не просто зібралися на цей вечір, є нагода. Нехай цей день запам'ятають багато. Мій сину, сьогодні... - От мама... Едвард швидко пішов на сцену. - Сьогодні він з Лу... - Добрий вечір!- Едвард перебив маму та взяв мікрофон,- сьогодні, цей вечір створений для однієї дами, прекрасної дами. Її очі сіяють краще ніж зорі, коли дивлюся в них. Її світле волосся так приємно пахне, вона стала доя мене всім, всім моїм світом. Ще недавно я міг її втратити, і в ту хвилину я зрозумів, що вона для мене все. Емілі зачаровано слухала цю промову, невде це про неї? - Я хочу запросити її сюди, підійти до мене будь ласка,- тим часом блондинка попереду мене чомусь закопошилася, і почала йти в сторону сцени, і ось вона піднялася, але Едвард її не бачить,- Емілі Джонс. Блондинка на сцені лише крикнула «Що? Це помилка там я мала бути» Всі почали перешіптуватися і оглядатися. Едвард дивився мені в очі. Я була невпевнена, але він кивнув, на знак згоди. Я почала помалу йти до сцени, Луіза дивилася на мене злими очима, мама Едварда підбігла до неї, щось говорила до Еда. Я піднялася, він взяв мене за руку, і потім став на коліно. - Емілі ти вийдеш за мене? Очі дівчини полізли на лоб, вона не знала, що робити - Я не можу... ,- обличчя Едварда змінилося,- сказати тобі ні. Він усміхнувся, піднявся. Притиснув до себе дівчину і ніжно поцідував. Кругом лунали аплодисменти, було чути цокання келихів, десь запустили салют. Зараз вони лише були один для одного. - Емілі, я знайшов вбивцю твого тата...
