Розлетілося пале листя,
Розлетілися геть білі гави.
Чом зірвалося сіре намисто,
Чому думки мої кульгаві?
Ми з тобою запалим свічку.
Але вогник її загубим.
Нам все рівно, що буде далі,
Нам все рівно, що скажуть люди.
Ти протягнеш до мене руки,
Та вони у безмежжі розтануть.
Я благаю, зникни з моїх думок,
Не нагадуй, ким ми не стали...
(Старусева Ярослава)
YOU ARE READING
1. Ангедония
PoetryНочь. Чай. Стихи. Рок. Это единственное , что остаётся неизменным. (Стихи) Обложка от @IRIS_CLARK
