Цього літа, попавши у шквал карантинних емоцій, мені спало на думку заснувати новий жанр прозової літератури.
Називається шестиречнівки.
Суть ідеї полягає ось у чому: передати за допомогою всього лише 6 речень літературну палітру оповіді, приперчивш...
Oops! Ang larawang ito ay hindi sumusunod sa aming mga alituntunin sa nilalaman. Upang magpatuloy sa pag-publish, subukan itong alisin o mag-upload ng bago.
Єля, маленьке чудо цього світу! Яке я вчуся любити. Любити так, як є по-справжньому. Сьогодні мріяв про те, як удвох ходитимемо по цілому Франківську. А ще мені хотілося... і досі хочеться: лежати поруч тебе, байдуже — чи в траві, чи на ліжку, і грітися у твоїх обіймах. Я хочу бути твоїм котиком! але, коли того треба: перетворюватися на пантеру, що оборонятиме та триматиме в теплі... тебе, Єля. Згадуючи твої повідомлення: і тепер, вночі, коли мучить вічне безсоння, і вдень, коли я радів сонячному щастю — мені ставало неймовірно! Здавалося, що зловив за ниточку твою любов! У тому, що ти мене приймаєш, голубиш, у тому, що ти ставишся до мене з ніжністю, якої мені нескінченно хочеться... а найбільше хочеться — від тебе! А ще мене сьогодні гризла совість, я засоромився, що насмілився відкласти наше спілкування на потім через сон і втому — і плекаю надію... ти не образилася? Бо, направду, і втома тодішня гнітила, і також... невеличкий страх, що я настільки сильно тебе потребую, як і тепер, прямо зараз, коли пишу й уявляю твоє личко, усмішку, твою ще підліткову сором'язливість... А потребую тебе настільки, що плачу, коли засинаю на самоті. Плачу, бо люблю, і плачу, бо хочу триматися в любові серйозності, робити для тебе чудо, не обмежуватися красивостями слова... Єль... Ти вчиш мене любити сміливо, і навчи більше: так, щоби я перестав писати 'ти', 'я', а лишилося лише 'ми', 'ми', 'ми'... Єля! Радій тому, що ти є, бо заради таких, як ти — живу я.
Oops! Ang larawang ito ay hindi sumusunod sa aming mga alituntunin sa nilalaman. Upang magpatuloy sa pag-publish, subukan itong alisin o mag-upload ng bago.
нарцис і маленька квіточка поряд. ти мила для мене, ніби додому — поїзд, і горнуся таємно, поки проміння ще сліпить, до твоїх пелюсток під час ніжності вітру.
Oops! Ang larawang ito ay hindi sumusunod sa aming mga alituntunin sa nilalaman. Upang magpatuloy sa pag-publish, subukan itong alisin o mag-upload ng bago.
Єля... Мені шкода, що ти почуваєш себе кепсько. Бо причина, чому я припинив наші стосунки, одна: я божевільний. Але позаяк я вже дорослий, вплутувати тебе в це божевілля мені не хочеться. Права не маю. Бо ти дуже хороша, світла дівчина! Ти не продала свою душу культурі, відчуттям та тривозі, як я. Ти добра сама собою, за словами мого знайомого художника: Ти — дитя Боже! І коли збережеш у собі ту силу й любов, яку маєш — проживеш повне, красиве, справжнє життя, яке вже горить у тобі й навколо тебе. Я в тебе вірю! І не через почуття, а через інтуїцію, яка, напевне, є моїм другим невеличким талантом. Тому, слухай, Єля, і запам'ятовуй: ти — класна, ти — молодець, ти — чудова, ти — ходяча любов. І дам ще одну пораду, щоби на майбутнє не обпеклася: не довіряй надто онлайн-стосункам. Не тому, що вони, начебто, несправжні. А тому, що ти створена для кращого, здатна до більшого, тому що всі твої квіти, вишивка, уся твоя любов до ручної роботи, і простота твоєї натури — це все робить тебе надзвичайною дівчиною, і, у майбутньому, хорошою дружиною. Отож, не хвилюйся, й одужуй, чудо! А ще спробуй не мучитися через мене, піклуватися про себе, і просто жити так, як вважатимеш за потрібне.
