Глава 3)

140 15 1
                                    

    Чімін прокинувся по будильнику і швидко вимкнув його.  Звичайно, Юнгі не прокинеться, але все одно треба підстрахуватися.

  Чімін акуратно взяв телефон Міна і заліз у контакти:

  — Ось же пес, скільки тут баб, — Чімін був обурений, що його Хьон стільки бабам мізки пудрить, але нічого, — Сохі середа, Чейон п'ятниця, Міре субота, Ліна кафе, Чонхі клуб… Ось же… — Чімін зневажливо зморщився.

  Пак змінив своє ім'я на "Чонхі клуб", придумавши маленький план.  Далі він вирішив трохи провчити і, зайшовши на сторінку Юнгі в Star, де сидять всі зірки, поміняв статус з "Пишу пісні, мене не чіпати" на "Люблю хлопців, особливо їх попки".  Пак безшумно пирснув, уявляючи, як Тейлор Свіфт чи Дрейк це побачать, і мовляв такі: «А це не той хлопець, який заявив на весь світ, що не цікавиться членами?».

  Пак тихенько поклав телефон і ліг назад у ліжко зі словами «Війна війною, а сон за розкладом».
 
  ***

  - Як поспали?  - спитав Намджун, відправляючи вилку з омлетом собі в рот.

  - Відстійно, всю ніч педики снилися, - відповів Юнгі, відпиваючи води зі склянки.

  - Так?  І хто ж хьон?  — спитав Чонгук.

  — Ви, — хлопці переглянулись і зітхнули.  Мін Юнгі не змінюється, це Августина Дегова.

  — Я сьогодні чув щось дивне, наче хтось стрибав на ліжку, — задумливо промовив Чімін і відкусив тост.

  Чонгук поперхнувся водою, а Намджун подавився їжею.

  - Я, до речі, теж чув, - підтримав Юнгі.

  — Ну… Це… Сусіди зверху, мабуть… — відповів Техьон.
 
  - Які сусіди зверху?  Ми живемо на останньому поверсі, - заперечив Юнгі.

  — Значить, знизу, — знизав плечима Джин.

  — Ага… Під нами бабуся з дідом живе!  В принципі логічно: що їм робити о другій годині ночі, окрім як стрибати по…- до Міна докотило, і він, хитро посміхнувшись, підборіддям сперся на руки, — Хлопці… У нас окремо живе лише Хосок… В одній кімнаті Вігуки, — він  пальцем показав у бік молодших, — А в іншій Намджіни… А тепер увага, питання… Хто з вас уночі їбався?  — настала гробова тиша, — Хлопці, чим швидше відповісте, тим швидше ми закінчимо цей цирк, — всі мовчали, — Ну окей… Я вас зрозумів… Значить, бабки дістануться тільки мені, — він усміхнувся і, цокнувши, підвівся з-за столу  залишив хлопців.

Хто не гей, я не винен!Where stories live. Discover now