Вічно коханий для мене

4

Ранок наступного дня приходить з дощем, тим самим ламаючи плани усіх людей. Дощ ллє стіною, додаючи скрипучий вітер:
- ах- Техьон сумно зітхає та дивиться на дощ, стоючи на ґанку.
- ти хочеш захворіти ?- із дому, виходить Джин та стає поруч
- А сам чого вийшов ?
- та, хлопці там грають в Уно і тебе попросили покликати
- що, вже всі прокинулися?
- Юнгі спить і Чонгук не виходив з кімнати. До речі - Джин повернувся до молодшого - Ти ночував не в своїй кімнаті? Що трапилось, що ти пішов до Чиміна ?
- да так. Сильно пахло цигарками просто
- от падлюка Гук, йому ж казали не палити. От побачу його, вб'ю!
Техьон зітхає та підходить ближче до дощу, незважаючи на старшого:
- ти йди, я зараз прийду
- добре, але давай без дурниць. Твоя біла кофтина скоро намокне - Старший йде додому, залишаючи хлопця самого.
З самої ночі в голові у Те лише слова Чонгука. Невже все настільки погано?! Він не розуміє, його поглинає незрозумілість:
- чому ти руйнуєш все - тихо каже Те і біжить. Біжить по мокрому піску, незважаючи на неприємні відчуття в нозі. Біжить, подалі від всього. Чому кохана для нього людина, просто бере та одними словами розбиває все?!

Чонгук витирає обличчя після вмивання і дивиться на себе. Перед очима - ображене лице його хьона:
- так буде краще для нас двох. Я просто знищу ці почуття, А ти забудеш це неначе сон - сумно каже Гук і знову дивиться на відображення
* Інколи я сам себе не розумію *
- Чоне, японський світ би тебе тримав! Ми тебе вже 4 раз кличемо. Ходімо снідати та грати в Уно - за дверима стоїть Хосок та вже довго стучить у двері
- йду - Гук відчиняє двері та йде за старшим.

В кімнаті затишно та голосно. Джин знову смішить Джуна, Чімін зло шипить на набирає карту в колоду, А Хосок зло посміхається з Чиміна:
- зараз я виграю Чиміна і можемо починати нову партію - говорить Хобі
- Добре
Чон сідає на підлогу та ще раз всіх роздивляється- Техьона не має:

- тупий йолоп !- чується злий голос Юнгі зі сходів - Чонгук, швидко за мною !
- чому я? Що вже...
- я сказав хутко - Юнгі дивиться зло та холодно, у нього в руках тепла ковдра.
Не дивлячись на здивованість хлопців, Гук все ж таки встає та йде за старший. Дощ на вулиці вже закінчився, але мокрий пісок все ще неприємно відчувається на ступнях:
- куди ми Хьон ?
- рятувати одного придурка, у якого перед очима твої слова, в сердце нерозділене кохання, але в мізках желе - Юнгі вказує на воду.

Чонгука потрібен час, щоб все зрозуміти, але побачивши лежачого на воді Техьона - все відключається. Він швидко пірнає за ним:
- ти що тут робиш? Зовсім з глузду з'їхав - Чон винирює та хапає старшого в свої обійми
- це ти мені скажи, якого біса тут робиш! - хрипло питає молодший
- відпусти!- Те б'є кулачками по грудях Чона, але все марно. Тот підхоплює старшого за ноги та виходить із води - це мій вибір! Пусти мене !
- закрийся! - рявкає Юнгі, він накидує на них ковдру та швидко відправляє в ванну кімнату.
- що тут коїться?!- Чимін вибігає в коридор, де його ловить репер
- нічого особливого, просто вони два закоханих йолопа - Юнгі зітхає - йдемо, я знову виграю у тебе в Уно
- ну Хьон!

В кімнаті тихо. Після гарячого душу, тіло пом'якшено, нічого вже не хочеться робити. Техьон лежить на ліжку та дивиться в одну точку :
-тримай, Джин просив передати - Юнгі ставить на столик дві чашки чаю та йде до дверей
- Юнгі... Навіщо ?
- тому що
- це не відповідь!
- А це не відносини, а якась маячня. Один не думає та говорить що хоче, інший страждає так, що до самогубство йде. Ви мене вже дістали! - Юнгі напевно вперше кричить та злиться, він дивиться холодно та пронизливо на Те, що навіть не помічає Гука, що заходить до кімнати - стояти ! Значит, слухайте мене уважно. Якщо ви сьогодні не розбираєтесь в своїх відносинах, я вам обіцяю, ви забудете, що таке мать його нормальне життя і через себе і через мене
- Юнгі, ти не ...- Починає говорити Чонгук
- ротяку заткнув. У сольну кар'єру він задумав. Ти думав я не знаю?! Ти бляха своїми діями та словами хочеш мені дитину зламати! Він і так чудний, хочеш з нього незрозуміло кого зробити !
- сольна кар'єра?- не розуміє Тєхьон
- Мін Юнгі !- ричить Гук і одразу отримує дзвінкий ляпас
- ти на мене ще голос будеш підіймати! Так я кажу правду, тому що бляха, ви своїми Санта Барбарами, мене в могилу зведете і...
- Юнгі !
У кімнату прибігає Чимін. Він почув голосні розбірки та вирішив прийти перевірити. Пак підбігає та обіймає хьона:
- йдемо звідси. Хьон, будь ласка не кричи
Юнгі на останок дивиться на них та зітхає:
- розберіться між собою