Мисливці

Новий початок

Запланований тиждень вихідних швидко скоротився до двох днів. До Техьона прийшов посланець із черговим завданням. Червоного рівня, між іншим. Замовив його якийсь вельможа, що з срібною ложкою у роті з утроби такої ж заможної матері виліз. Знатним верствам нема діла до більшості. Їх лиш власна шкура хвилює. Лишень би лицем в гразюку не впасти. Техьон таких не любить. Та грошей найбільше саме у таких, тож, час від часу, такі завдання все ж брати доводиться.

Міндже, почувши це, в сльози кидається. І дійсно ж щиро плаче,  нервується, наче вперше. І як би сильно Те не пояснював, що для нього таке явище - буденність, гіркі сльози ніяк не спинялися.

- Я ж нервуюся за тебе, ТеТе. Може, ти міг би відмовитися?

- Хто як не я, матусю? - і так добродушно посміхається їй, як в дитинстві

- Ти ж там зовсім один будеш, синку.... Може, може Чонгук з тобою піде?

Згаданий очі з орбіт вивалює. До цього стояв і нервово споглядав цю картину. Боляче. За Міндже серце болить. І за Техьона йому чесно кажучи, теж страшно. Малий знає, що того демоном не за красиві оченята назвали, але ж тривозі приводів не треба. Вона просто є. Тому він киває, задумливо надто вже. Кім же зітхає.

Мати, побачивши згоду, заходиться ще сильніше в сльози, бо тепер переживати вже за двох синів, але вона знає, що вони хоч разом будуть. Можливо, й відносини врешті-решт налагодять.

Спакувавши торбу, наче вперше, відправила їх в добру дорогу зі сльозами на очах, наостанок богу своєму помолилася, ноги якого на цих землях не було давно. В торбині був великий шмат сиру, трохи масла, в'ялене, засолене в бочці м'ясо, свіжий хліб та хрусткі сухарі сіллю посипані. Трохи винограду й картоплі.

Завдання з червоною позначкою Кіму трапляється не вперше, Чону, наскільки Те знає, теж. Тож він дійсно не розуміє всього фурору навколо цієї події. Відійшовши на доволі велику відстань від рідного містечка він заговорює.

- Можеш іти, я сам впораюся.

- Що ти верзеш? Я обіцяв їй.

- Я ж знаю, що ти не вмієш відмовляти нашій мамі. Чон, послухай, це надто ризиковано, до того ж, враховуючи наш минулий...досвід, я думаю для тебе це будуть не найприємніші канікули. Просто йди собі, куди планував, і...

- Ні - Кім би навіть розлютився, що його так безпардонно перебили, але був спантеличений словами, бо, в сенсі ні?