Великий Віз | 北斗

Розділ 50.

«Лао-Юе, начальнику Юе, четвертий молодий пан Юе, Дінтан, маленький Тантан...»

Врешті вони повернулися до будинку Юе на вечерю.

По-перше, кухар Юе мав чудові навички, тому у Лін Шу все ще текла слина при згадці качиного супу, не кажучи вже про свіжість локшини, змішаної з креветками в олії з цибулею, і надзвичайну ніжність грибів і курки в рисовій локшині в курячому супі.

Якби Юе Чвеньсяо була присутня, то в курячих і овочевих вонтонах відчувався б смак дому. Але зараз її тут не було, бракувало того домашнього затишку, але це все одно було краще, ніж їсти наодинці. Принаймні старий дворецький був уважним до Лін Шу, дбаючи про те, щоб той почувався як удома.

Оскільки сестра і зять ще не повернулися із села, це місце стало для нього майже другою їдальнею.

По-друге, після справи Юаней розкрилося істинне обличчя пана Лі. На перший погляд, він був добрим до всіх, але всередині був абсолютно безжальним, західна їжа, яку вони їли в кафе, все ще давила тінню на Лін Шу. Якби в той час пан Лі додав отрути в їжу, вони б про це взагалі не дізналися. Він подумав, що хоча Юе Дінтан не сказав цього вголос, він, мабуть, також згадував про це.

Старий дворецький приготував кілька гарячих страв.

Це був не суп з качки, а суп на кістковому бульйоні.

Грибів для посилення смаку не додавали. Суп варили з перцем, з потрібною кількістю солі свіжість кісток повністю випаровувалася і організм поступово зігрівався після холодної вулиці.

Слуги Юе завжди з'являлися в потрібний момент, а коли в них не було потреби, то не виходили.

Вони не встигли озирнутися, як залишилися в їдальні лише вони двоє.

— Ти збираєшся на день народження Джень Цон'юнь?

Лін Шу підносив спаржу до рота, коли почув питання Юе Дінтана.

Він хмикнув і пережував спаржу.

— Мені нема чим зайнятися, тож приєднаюся до веселощів. Я також чув, що Хе Юань буде присутня.

Юе Дінтан злегка нахмурився:

— Здається, ти дуже зосереджений на ній.

Лін Шу знизав плечима:

— Я дуже зосереджений на справі.