ІСТОРИЧНИЙ НАРИС
Ще за часи давні
Цар Московії Іван четвертий
Кат був лютий —
За що звався Грозний.
В душі у нього гад родився,
Він зовсім сказився.
Став Іван буйний,
Сина убив у приступі люті
Воювати надумав —
Погнав рать московську
На Казань татарську.
Поневолив та понищив
Татар та улуси.
З мусульманами змішався.
А далі удмурти
Ясир побрав полонянок
У Москву вернувся.
Отож московське славянство
Розтворилося, змішалось,
Стали покручі, манкурти
Невідомої нації і раси.
А за Петра Першого
Русскімі назвались —
Ординської вдачі.
Грабувать і нищить,
Чужі землі загарбувать,
Московію назвав Рассією,
Запровадив прапор,
Заставив кацапів голитись,
Боярам бороди обрізав,
Заставив штани носити.
Прийшов цар у Полтаву
Побив шведа, Україну загарбав.
Триста років росія
Україну в неволі тримала.
І як тільки Україна
Здобула жадану волю.
Змій московський схаменувся —
Поневолить нас вернувся.
Як націю знищить
І землю привласнить,
То так звані «расіянє»:
Буряти, калмики,
Комі та башкіри,
Тува та якути,
Удмурти, татари, —усі косоокі
Під російським триколором
Лютневого ранку
На танках та БТР-ах
По всіх кордонах нашої держави
Орда ринулась,почала руйнувати
Мирних людей убивати,
Бородянка та ГостомельЛягли у руїнах.
І став воїн України Нас обороняти,
Став на спротив До Півдня, до Сходу,
Там досі воюєм...
