Чи всерівно де сидіти
Ну звичайно не всерівно
Головне щоб не муляло ніде
Особливо в себе вдома
Так у кріслі чи дивані
Аби телевізорний екран
Був перед очами
А в столовій чи на кухні
Там звичайний атрибут
Там тверденький табурет
На роботі хто де як
Може цілий день не присідати
Так шахтар та будівельник
Лісоруб чи землероб
Та ще кухаря додати
Там робота не відірвати
Там лоб не завжди витреш
Очі потом заливає
Там присісти тільки мрія
Та є категорія сидячих
Вони мріють коли встати
Дати попі відпочити
Водії тут та оператори
Кранівники й рахівники
А ще каста особлива
Це керівники поважні
І в них крісла відповідні
Та високі спинки
Із різьбою під корону
В низу сідло мягке
Підлокітники із замші
Та якби там не мостили
Геморой таки придбає
А як шеф кабінет покидає
То в авто знову сідає
В кубло з шкіри знову мягке
Так шеф геморой ласкає
Та якби там не було
Є важлива особливість
Маєш ранг високий
Той сідало високе маєш
А всі інші значно нижче
Щоби себе почували
Як нікчеми під диктатом
Так воно в кабінетах Президентів
У Верховній Раді чи у Думах
Так воно в судах і прокуратурах
А злочинці там на лавах
Це явище коронарних спинок
Із гербами особливими емблемами
На всіх тронах королівських
Та на царських і князівських
В решті решт і генеральських
Зародилося давно
В давнині глибокій
Від вождя роду племені
Всі останні рівні
Всі плебеї та раби
То як можеш так сиди
Радуйся що ти живий
Воно може так і треба
Народ сам таке призначив
Так нема чого бурчати
