Репетитор [sunsun]

13.

Сону хлюпнув собі на обличчя холодною водою і злегка вдарив себе по щоках, похитавши головою. 

– Візьми себе в руки, Сону, що ти взагалі робиш, – сказав він своєму відображенню з насупленим обличчям.

Раптом у нього закралася думка, що Сонхун грає з ним у якусь "гру". Ніби він намагається зачарувати Сону і залицяється до нього.- О? Що ж, я можу також пограти в цю гру, – сказав Сону, ще раз підправивши своє обличчя, і, глибоко зітхнувши, вийшов з ванної кімнати з легкою посмішкою на обличчі.

***

Він повернувся і сів на трибуну, де Джей і Сонхун розминали перед ним м'язи, від того, як вони їх порівнювали, його аж занудило.

– Я думаю, що Джей хьон має більше м'язів. Я чув, що Чонвону це теж подобається, – дражнився Сону з нахабною посмішкою на обличчі, що викликало смішок у Сонхуна.

– Мої м'язи, очевидно, більш накачані, – сказав він роздратованим тоном і схопив Сону за руку, поклавши її на свої м'язи. Сону відчув клубок у горлі, але швидко проковтнув його.

Сону ледь чутно засміявся і прибрав його руку.

– Фу, спітнілий. 

Це розсмішило їх з Джеєм, а Сонхун виглядав таким розлюченим, його язик тикався в щоку, а руки були схрещені. І Сону збрехав би, якби сказав, що не витріщався на те, яким накачаним був старший, – з захопленням.

А коли Джей пішов, Сонхун знову припав до вуха Сону:

– Я бачу твої гарненькі оченята, Сону. Ти, очевидно, думаєш, що я накачаний.

І з цими словами він наздогнав Джея, залишивши ошелешеного Сону.

"Це його нова звичка - шепотіти мені на вухо?"