5

24 9 1
                                    

Певно, вони наважилися на це тому, що ніхто не відвідував Рубіновий Палац.

Спочатку факт крадіжок був майже непомітним, але з часом це стало настільки очевидним, що треба бути сліпою, аби не звернути увагу. Покоївки навіть декорації та коштовності зі стін почали знімати. Гадаю, вони відчули вседозволеність, адже Клод останнім часом нікого не вбивав.

Те, що з моєї кімнати зникають речі, я помітила навіть раніше за Лілі. Зрештою, я щодня оглядалася в пошуках речей, які могла б пізніше поцупити, але їх з кожним разом ставало все менше і менше.

Я хотіла пожалітися імператору, але якщо я підійду до нього та скажу: «Татку, вони зверхньо дивляться на мене!» він навряд відповість: «Хто це дивиться зверхньо на мою дорогоцінну донечку?» Скоріше вже це буде щось у стилі: «Ти все ще жива?», а тоді на місці відрубає мені голову.

Звісно, можливо, я просто накручувала себе, але щось мені не хотілося зайвий раз ризикувати життям. Тож мені не лишалося нічого, крім як спостерігати, як зникає моє золото: коли покоївки-унні заходили до моєї кімнати та пхали щось з моїх речей до себе у фартух, я могла хіба що несамовито плакати.

Одного дня Лілі теж помітила, що відбувається. Це дуже її розлютило, і вона пішла особисто розбиратися зі старшою покоївкою. На той момент я вже здогадувалася, що Лілі мала великий вплив у Рубіновому палаці, адже інші зверталися до неї формально та з пошаною.

Крадійок було звільнено. Вони мали повернути вкрадене, але я так і не отримала свої речі назад. Я підозрювала, що старша покоївка й сама була в цьому замішана, але вдіяти нічого не могла. Ще тоді, коли вона заявила, що ми не здатні купити звичайнісіньке брязкальце через брак коштів, я зрозуміла, що вона каламутить воду.

Якщо і було щось добре у зникненні стількох речей, так це те, що ніхто не помітив, коли кілька коштовностей поцупила я. Ні, нумо краще перефразую. Технічно, палац належав мені, тож я просто переклала їх у безпечне місце. Так, я просто бережу свої коштовності та золото.

Але й тут була межа, адже, схоже, останніми днями Лілі ретельно перевіряє палац. Навіть я могла сказати, що палац виглядав помітно порожнішим, ніж зазвичай. Невже я так багато назбирала? Якщо Лілі побачить, що повторюється інцидент трирічної давнини, і обшукає палац... Краще пригальмувати.

Одного разу я раптом стала принцесоюDove le storie prendono vita. Scoprilo ora