Люди прокиньтесь від суду,
Та не говоріть слова,
Що так глибоко ранять,
Ті що проносять біль,
Не бийте будь ласка люди!
Бо хочу зійти з життя,
Хватить тут осуду,
Хватить такого життя,
Можливо десь є люди,
Що не приносять біль,
Але їх так мало,
Образливі слова відусіль,
Невже вам так важко,
Не казати ті слова,
Що глибоко ранять,
Та приносять багато болі,
Я хочу щоб схаменулися люди,
Та за Булінг був срок,
Чому вони такі жорстокі,
Що б'ють за оцінку 2,
Невже це їх життя?
Щоб боятись осуду,
Вони принижують своїх дітей,
Їм здається що вони роблять краще,
Але це глибоко не так,
Чому ви самі морально вбиваєте своїх дітей?
Чому? Я хочу жити! Врятуйте мене!
Та тисячі - мільйони дітей,
Які страждають від домашнього булінгу, від образ та знущань,
Невже я вина що народилася?
Я не хочу прожити ваше життя!
Я не хочу жити вашими мріями!
Я хотіла колись померти,
Щоб не терпіти цей біль,
Я думала що це нормально,
Коли над тобою знущаються,
Коли за оцінки тебе б'ють,
Коли тебе принижують,
Я думала що я жива?
Але це приносить біль,
Тож схаменіться люди!
Відійдіть!
Не кажіть що це нормально,
Коли тебе б'ють, не терпіть цього діти!
Зверніться про допомогу!!!
DU LÄSER
люди
PoesiНевелика збірка віршів про моє життя, не шукайте тут сенсу, його немає, бо в цій збірці зібрані вірші які описують певний період мого життя, деякі вірші втрачені, бо залишилися на старому телефоні
