Таке відчуття наче повернулась та я,
Що із Липня 20 - 22,
І знову апатія,
Чи може то минулорічна я,
Не можу схаменутись,
Перед очима знову Амстор,
Він весь палає, в диму,
Я цього не зрозумію,
Та не схаменусь,
Та ніколи не пробачу,
Бо вони вбивають рідних всіх людей,
І знову будинок, зруйнований ними,
Тисячі - та більше людей що померли,
І тепер вода, а тепер вода,
Херсон затопило,
Можливо це біль,
Для людей що там жили,
Та і для інших це біль,
Бо вони їх вбили, вони їх затопили,
Я хочу, ні, Ми хочемо, щоб московитів ракетою вбило!
ДВД 17:41 чт. 8 червня
YOU ARE READING
люди
PoetryНевелика збірка віршів про моє життя, не шукайте тут сенсу, його немає, бо в цій збірці зібрані вірші які описують певний період мого життя, деякі вірші втрачені, бо залишилися на старому телефоні
