Твоє останнє бажання: море

морське серце, що зберігається на дні моря

- що ховаєш?- Хосок доскіпливо стоїть над душею, він— перший пан- пліткарка у компанії, а також директор дизайнерського відділку, у якому працює Фелікс. 

другий пан- пліткар після Хосока- Чімін, його найкращий друг.

Фелікс швидко закриває блокнот, у якому ховає свої сни та думки, свою депресію й минуле.

- дизайни нових меблів.- бреше він без єдиного червоного відтінку на обличчі.

Хосок знає, він бачив, що в блокноті не меблі, а людське обличчя, можливо на інших сторінках дизайни, тому підстав не вірити Феліксу немає. 

- сподіваюсь, ти й далі продовжиш дарувати свої шикарні ідеї керівництву.- "дружньо" плескає Лікса по плечу й віддаляється, поглядом показуючи Чіміну що треба вийти.

«діди пліткарі знову в ділі.»- Фелікс відчуває, що наступним сюжетом пліток стане він і його блокнот, тому обіцяє собі, що більше не принесе його на роботу, а поки що ховає на дно шкільного, на вигляд, рюкзака і засипає своїм мотлохом- «щоб точно не знайшли».

навіть якщо Чімін знову буде ритися у феліксовому рюкзаку, як минулого разу, то знайде там тільки зірки з коробки пластівців, краплі блакитного молока, дитячі пластирі, пачку обгризених й згризених кольорових олівців та веселкову приколку, яка стала сюжетом минулих чуток. 

Фелікс просто обожнює кольорові шпильки чи милі шпильки, весною та влітку завжди доповнює свій образ ними.

Фелікс зайшов у кондитерський магазин, купив найсмачніший торт, з карамеллю всередині та шоколадом зверху.

- Лі Фелікс!- хтось поклав йому руку на плече.

Фелікс повернувся, на його обличчі виднілися незадоволення тим, що його відволікають. він не здивувався що хтось незнайомий викрикнув його ім'я, багато хто знав його через соцмережі як "талановитого артера" та просто людину, яка надає послуги графічного дизайну онлайн. 

- перепрошую?- він намагався бути ввічливим, але лице його видавало.

- я Хван Хьонджін, новачок у вашому відділку, ви якось врятували мене від Хосока.- хлопець забирає руку з плеча і кланяється, у знак привітання.

Фелікс згадує його ім'я, і те, як заступився за нього перед Хосоком, який полюбляє носитися й знущатися з новачків. аж руки зжав, врізати йому захотілося.