dentis magus

ІІІ.

Тож якби ви побачили галантно вбраного парубка, що впевним кроком чимчикує в тату салон рано-вранці в суботу наступого тижня, то не мали б дивуватися його широкій самовдовленій усмішці. А ось адміністратор Джин, якого цього разу бачить Техьон за рецепшином, дещо здивований такому гарному настрою о 9 годині вихідного ранку. На жаль, не для нього вихідний. А на місці клієнта Джин до понеділку валявся б у ліжечку й нізащо не встав би так рано заради якогось там татуювання. Але він на роботі, де змушений поводитися так, ніби йому не хочеться вимкнути звук усього людства, а особливо деяких  ̶в̶и̶й̶о̶б̶к̶-̶ клієнтів, з котрими важко знайти спільну мову, тому усміхається теж.

— Доброго ранку, чим можу Вам допомогти?

— Доброго! — Від Техьона радість так пре, що Джин ледь не щуриться, яу від яскравого світла посеред ночі. — Я Кім Техьон, у мене запис на татуювання.

— Так, є, — відповідає Сокджин глянувши на монітор. — Якщо Вам не принципово, який майстер виконуватиме роботу-

— Мені підходить лише Чон Чонгук.

— Добре. Тоді зачекайте трохи, будь ласка, він спізнюється.

Чонгук заходить хвилин за 15. Весь у чорному, в масивному взутті. Кидає швидкий погляд на Техьона, що сидить на дивані, й успішно ігнорує грайливі бісики в того в очах.

Згодом Техьон вже сидить у спеціальному кріслі й пояснює тату-майстру, чого ж хоче від нього.

— Знаєте, мені якось одного вечора здалось, наче до мене на кухню з'явився такий собі "dentis magus", накричав на мене та зник з книжкою, яку я мав би в бібліотеку повернути взагалі-то. Так от, я б хотів набити оцю зубну фею, — а через недовге мовчання додає. — На сідниці. Правій.

Чонгук завмерлим поглядом а-ля що за кончене дивився на Техьона, доки той говорив. А на останній фразі зітхнув, кинувши погляд на згадану п'яту точку.

— І що малювати? З Вашого опису нічого, що б створило образ тату, я не вловив. А малювати аби-що, що Вам, найімовірніше, не сподобається, бо Ви не таку фею бачили, я не збираюся. Може маєте якусь картинку, абощо?

— Хм, — Техьон думає рівно пів секунди й уже дістає телефон зі своєї кишені, — є фотографія. — А тоді відкриває камеру й направляє на Чонгука, ловлячи його хмуре лице. Тоді показує зроблене щойно фото Чону. — Прошу, змальовуйте.

Чонгук різко відвертає голову вбік і штовхає язиком у щоку. Він розуміє: його впізнали, й цього наглого КіМтЕхЬоНа хрін переконаєш у зворотньому. Він оглядає кімнату, в якій вони знаходяться. На відміну від тої, що за сусідніми дверима, ця розрахована лише на одного клієнта. Це особистий Чонгуковий кабінет у той же час. Будучи власником салону, має право працювати на самоті, як того й бажає. Від збирається думками, а тоді ставить те питання, яке його реально турбує.

— Чого ти від мене хочеш?

Техьон не очікував такого питання й не зовсім розуміє його. Невже зубна фея признається? Так швидко??

— Це ж ти, правда?

— Ти ж мене впізнав. Нащо тепер питати?

— Ну... а раптом я переплутав?

Чонгук знову важко зітхає. Техьон раптом думає про те, що зубні феї й усі ті інші міфічні істоти, які, виходить, таки існують, не дуже б хотіли, щоб їхню особистість розкривали. Й неочікувано з'являється страшний здогад: а що, якщо Чонгук захоче позбутися свого небажаного свідка? В Техьона по тілу мурашки пробігають. От і вляпався.

— Давай так: ти зараз підеш і просто забудеш. Мене, той вечір і все.

Техьон думає. Це не те, для чого він сюди йшов, тому мовчить. А Чонгук, видно, не любитель напруженої тиші.

— Ну що мені зробити, щоб ти зник, а?

І тут Техьон каже те, чого аж ніяк не планував говорити, коли йшов сюди:

— Сходи зі мною на побачення.

~~~

Техьон іде та слухає, як з кожним кроком стрясаються значки на його рюкзаку. Він тримає за руку красивого чоловіка, що виглядає на років десь під тридцять. Насправді йому 26. У нього відросле чорне волосся, що спадає під вуха красиви кучерями. А ще любляче(приречене) серце, у яке Техьон нагло заліз.

Серед плюсів зустрічатися з зубною феєю: накачі руки та груди, афігенний прес, мила заяча усмішка та... здорові зуби(ну а як без того?). Техьон на сьомому небі від щастя. А Чонгук... а що Чонгук? Він знищив останню магічну книгу на Землі й більше ніяке приставуче непорозуміння його не викличе. І на тому дякую.