Твій спокій

1

Пізня ніч, молодий хлопець, який вже давно не хоче жити, вирішив покінчити з життям самогубством, хотів щоб всі його знайомі, всі люди які йому бажали смерті, щоб вони побачили нарешті його труп, який так бажали побачити на свої очі.
Він піднявся на дах, йшовши до краю він чув грубий голос, не звертаючи уваги він продовжив йти. Чоловік крикнув , тоді хлопець звернув увагу стоявши на краї щоб стрибнути.

—що вам? —без емоцій запитав хлопчина

—для чого це тобі?

—я не хочу жити

—закрий очі —промовив чоловік

—навіщо?

хлопець не зрозуміло дивився на чоловіка, зазвичай коли хочуть стрибнути з даху, намагаються заспокоїти чи підтримати, але навіть ці б слова не зупинили хлопця

—закрий

хлопець слухняно закрив очі та вже думав про свою смерть, як він буде помирати, з його голови буде текти кров забруднюючи асфальт.
неочікувано його тіло відкинулось назад, він відчув руки на своїй талії, які потягнули його назад і сильно притиснули до чужого тіла.

—ти ж все одно рано чи пізно помреш, як і всі люди, для чого це тобі зараз?

—для чого вам рятувати мене від смерті?

—як би банально не звучало, це не вихід

—ох, мабуть у вас не було важке минуле і зараз легко так?

—ти можеш знати моє лице, але не історію —ще більше притиснувши до себе сказав чоловік

—боляче..пустіть

чоловік повернув чуже тіло до себе обличчям, оскільки вони були близько, ці кудрі лоскотали йому носа. хлопець не очікував такого, тому трішки не розрахувавши, зачепився і впав на груди незнайомцю. малий не хотів відсторонюватися, оскільки було на грудях тепло йому, і так затишно, ніби в безпеці і нічого не боїться, це відчуття хлопцю здавалось дивним.

—довго будеш так лежати? —неочікувано запитав чоловік

—мені тепло —трішки посміхнувшись промовив хлопець

—от же, я відведу тебе додому, скажи номер квартири

—я не хочу туди повертатись

—тоді підемо в мою, не боїшся?

хлопця насторожили слова незнайомця, але він вже готовий на все , що його чекає, але точно не повертатись в квартиру, де його чекають розлючені батьки, майже не даючи права на нормальне життя

—робіть зі мною, що забажаєте, хоч вбийте чи зґвалтуйте

—я не така сволота, хоч імʼя скажеш?

—Техьон, Кім Техьон, вас?

—Чон Чонгук

—радий знайомству, ну що ж, чекаю коли піду у вашу квартиру

—от же

чоловік підняв своїми руками обличчя хлопця який до сих пір лежить в нього на грудях, подивившись в очі, він був зачарований, юнак теж дивився і наче тонув, вони не відривали один від одного погляд, коли хлопець приближався до обличчя чоловіка, він не досягав, тоді на пальчиках піднімався, повільно їхні обличчя зближувались, чоловік теж йшов на зустріч, тим самим пришвидшуючи дії. Їхні губи були вже в сантиметрі

—чонгук, а далі що буде? що далі коли ми поцілуємось?

—зараз це має якесь значення?

після слів чона , хлопець миттю притиснувся до чужих губ, він повільно почав відкривати свої губи, щоб потім погосподарювати в роті чонгука.
чоловік йшов на зустріч взявши обличчя техьона в свою руку, тим самим викликаючи в того мурашки по спині, їх поцілунок став глибшим, язики почали заплітатись, їх дихання ставало важке через повітря, але вони продовжили цей палкий поцілунок. чоловік поклав іншу руку на лице техьона, проводячи вниз про обличчю, та наближаючись до його шиї, він заліз руками в його вуста та почав відтягувати трішки назад тим самим нахиляючись та поглиблював поцілунок.

від хлопця почувся тихий стогін, це було чутно адже вони близько, через нестачу повітря, вони припинили цей поцілунок, притуливши чоло, чоловік важко дихав та чув, що техьон теж важко дихає

—твої губи такі солодкі

—солодкі? тоді цілуй ще

хлопець засоромився але він дуже хотів продовжити цей поцілунок, він так хотів цей палкий але водночас ніжний поцілунок, так хотів щоб ці губи знову накрили його.

—ти так просто готовий цілуватись з незнайомцем?

—ми все одно ніколи не побачимось, а так, хоч шось хороше в своєму житті запамʼятаю