Любовний сервіс

Частина 13

Додаток від автора: Ця частина, здається, найдовша і найважча для мене. Сподіваюся ,що не занадто вас заплутала. Бажаю приємного читання❤️ В наступній частині буде🔥

✨✨✨

Ніч – це час, коли тиша огортає світ, і думки, немов птахи, вирвавшись з клітки, вільно літають у просторі свідомості. Їх політ нестримний, хаотичний, вони кружляють, перетинаються, збиваються в зграї, а потім знову розлітаються, мов злякані нічним поривом вітру. Які ж думки бувають у цю тиху годину? Спогади – приємні й сумні, про щасливі миті й гіркі втрати. Вони наче тіні минулого, що виринають з глибин пам'яті, щоб знову нагадати про себе. Мрії – про майбутнє, про те, що ще не збулося, але так вабить і манить. Вони окриляють, дарують надію, змушують вірити в краще. Страхи – тіньові привиди, що ховаються в темних куточках душі. Вони лякають, бентежать, змушують замислюватися про сенс життя, про те, що нас чекає попереду. Роздуми – про себе, про світ, про сенс життя. Вони змушують нас аналізувати, шукати відповіді на складні питання, пізнавати себе і навколишній світ. Плани – на майбутнє, на завтра, на нове життя. Вони дають нам орієнтир, змушують діяти, рухатися вперед. Ніч – це час, коли ми можемо по-справжньому бути наодинці з собою, зі своїми думками і почуттями. Це час, коли ми можемо зазирнути в глибини своєї душі, зрозуміти себе, свої бажання і прагнення. Час, коли ми можемо знайти відповіді на складні питання, прийняти важливі рішення, накреслити план на майбутнє.

Техьон лежав на м'якому ліжку, його погляд ковзав по білосніжній стелі. Зітхнувши, він провів долонею по екрану телефону. Світло від дисплея різало очі, але він не міг відвести погляд. 3:00. Вже дві години він марно намагався заснути. Думки роїлись у його голові, як бджоли у вулику, не даючи йому спокою. Спогади від вчорашнього дня виринали в його уяві, змушуючи його ніжно посміхатися. Кожен погляд, кожне слово, кожен дотик Чонгука відтворювалися в його пам'яті. Спільний сміх над криво прикріпленою картиною, прощальний поцілунок під під'їздом - все це здавалося таким юним, таким щирим, таким схожим на підліткову закоханість. Хлопець перевернувся на бік, заплющивши очі. Він хотів би знову відчути тепло губ Чонгука, його сильні руки, що обіймають його. Він хотів би знову почути його голос, його сміх. Він хотів би знову бути поруч з ним.

Хлопець різко піднявся з лежачого у сидяче положення і почав терти очі. Він раптово зайшов не на ту стежку думок і почав копатися в собі. Що він робить? Ще недавно він планував, як влаштується на роботу по своїй спеціальності і почне рухатися вверх по кар’єрних сходах,  стане найкращим у своїй сфері. А зараз він лежить і мріє про якогось чоловіка, хоче знову відчути на собі його пухлі губи і руки, які так чудово вписуються біля його талії. Техьону здавалося, що він заглибився в якусь дивну розпачливу рефлексію, коли його мислення різко перейшло на інші рейки. Він став терти очі, намагаючись змусити себе відволіктися від непокоючих думок. Плани на кар'єру, які ще деякий час тому виглядали такими привабливими та досяжними, тепер здавалися далекими і недосяжними, порівняно з тим, що він відчував зараз. На його серці лежала незрозуміла туга, і він не міг зупинити потік спогадів і бажань, які знову відтворювалися в його уяві. Він відчував себе розчарованим у самому собі, в своїх мріях та цілях. Він не розумів, як від цього досягнення його мрій можуть перетворитися на таку путаницю емоцій та почуттів. Навіть несподіване переходження своїх думок на своєрідний інший образ життя не рятувало його від цього дивного замішання в серці.