СтіхЇ

Вірш про демомамона

В моїй душі твоя промова,
Вона для мене з давніх пір не нова.
Бо ти сурова і красива,
Немов сама німецька мова.

Твоя їда, зготовленна тобою,
Мистецтва витвір січовий...
Відчувши її гнів стикаєшся з горою,
Такий-сякий ти витвір діловий.

І я за сім тобі бажаю довгих років,
Здоров'я міцного - як ти.
Таких ось персонажів вкрай бракує серед богів,
Здоров'я, щастя, довгія лєти!