СтіхЇ

Не Таврия, а Таврія

Десь там, за темними лісами,
Близь того, де родився Я,
Між Кримом, Днìпром і морями,
Є найгарніше місце - Таврія.

Ходили через Таврію народи,
Ніхто в тім полі довго не сидів,
Лише козак ішов у ближні води,
За Луг вкраїнець сильно не ходив.

А турки спрямували в поле гаки,
Були тоді татари наші вороги,
У чайки посідали запорозькії козаки,
І занурили яничар в жахи.

А потім ляхи докопались до народу,
І підписав із Хмелем цар скрижаль!
Та "вєлікоросійський" розірвав угоду,
Нас зрадив, як завжди, москаль.

Але козака, козаком не віра робить,
Не мова, місто, навіть не Дніпро.
А ненависть к тому, что землю нашу гробит,
К стране, чьё имя начинается на "Ро..."