Кінець Епохи Домінування Том 1: Зоряний дощ на заході світобудови

Глава 5: Особливі здібності

- Мама!

Я подивилася вниз з краю даху і натиснула на курок, підстреливши аберранта, що вже насідав на нього. Лише тоді я усвідомила, що мама все ще не видерлася наверх, а один із аберрантів, які нас переслідували, вже встиг вчепитися їй в щиколотку.

Я знову прицілилась і вистрілила, але пістолет в моїх руках лише клацнув - у мене закінчилися патрони!

- Спаси мою маму!

Він був прямо над моєю мамою і все ще міг підтягти її наверх. З його силою він міг з легкістю це зробив.

Я вірила, що він неодмінно врятує її, проте в той самий момент він повернувся в іншу сторону і підтягнув зовсім іншу людину. Тим часом аберранти тягнули мою маму назад вниз, через що та важко рухнула на землю. В ту ж мить усі аберранти, які знаходилися на вулиці, накинулися на неї немов сарана. Вона ж встигла лише підняти на мене свій погляд і вигукнути прощальне «Сяо Цзюнь!» Після чого замовкла назавжди.

- МАМА-А-А!

Останнім спогадом про мою маму був нескінченний фонтан крові і плоті. Сили покинули мої ноги і я осіла прямо на черепицю. Коли ж я підняла свій погляд, то встигла помітити, як він допомагає видряпатися на дах іншій жінці.

Всього одне бажання... Уся моя сутність зараз була переповнена лише одним єдиним бажанням: придушити цю людину власними руками.

- Твоя мама вже була сильно поранена, - почав стомленим голосом пояснювати він. - Навіть якби ми врятували її, вона все одно незабаром перетворилася б в аберранта. Коли це сталося б, тобі довелося б убити її власною рукою. Хіба це не було б в сто разів гірше?

- Одна рана ще не означає, що вона неодмінно заробила зараження крові! - обливаючись сльозами, кричала я, обсипаючи цього виродка ударами. - Я врятувала тебе, так чому ж ти не врятував мою маму ?!

- Вей Цзюнь, здатність Сяо Ці до зцілення неймовірно важлива для всіх нас, - терпляче продовжив пояснювати він голосом, немов і його серце розривалося на частини від горя. - Я не міг дозволити носительці цієї сили померти!

- Не міг дозволити померти носительці сили або ж їй самій? - з ненавистю рикнула я на нього крізь зціплені зуби. - Виходить, коли-небудь, коли обставини складуться не на нашу користь, ти вирішиш кинути позаду мене, ніж її?