Коли ти будеш моя? [РЕДАГУЄТЬСЯ]

💫64💫 Надоїли секрети

Я була не зла, скоріш мене все бісило, в тому числі і моя ж поведінка. Можливо я й справді вчинила неправильно, по-дурному, зачепила за живе, влізла не в свою справу. Але вже було пізно, я опозорила його вважай на всю школу, здебільшого старші класи навіть почали аплодувати мені коли я спускалась зі сцени. Хотіла бути непомітною, а стала популярною на всю школу. Всі були ніби в захваті від мене. Це показувало їх егоїзм, як і мій. Закрившись у підсопці Робенсона і вагалась чи піднімати слухавку.
—Алло, слухаю тебе Рудік. Скажи мені,що я помиляюсь!
—Ні це правда, наркотики досі завозяться і лише підписи співпадають. Не копай далі, не треба зв'язуватись і мстити Звіру.
—Я поняла, і мені треба напитись, щоб потім піти в поліцію.
—В тебе немає доказів!
—Помиляєшся. Привези мені ці папери з підписами, хоча нє.
—Де ти? Я приїду.
—Не треба, я приїду сама через 3 годинки, коли нап'юсь десь і витверізаю, тоді і заберу в тебе їх, бо в іншому випадку мені прийдеться реально збожеволіти. Все пака.- я тільки вимкнула телефон, як  прийшло повідомлення та фото Ірестія разом із людиною, що була схожою на Звіра, але не чітко було видно саме його обличчя. Хоча це більш схоже було на Локі. а не на Звіра, він його помічник якби, ще одна шавка в Тролів.
Невідомий номер:
* Ти хіба незнала? Конфлікт інтересів? Ось кого ти шукала, це він криса.*
—Фак! Джозеф! - я  припустила, що це есемес від Джозефа, він просто підлещується до мене, точніше дає інформацію в обмін на щось. Хоче мене вивести з себе, дізнався, що я знаю Іра, але чого він з Локі?  Сукін син! Що він мутить з Локі??? Та мої думки перервали дівчата із старшого класу.

Ірестій та інші учні почали виходити, він шукав її серед натовпу, але дарма. Не треба було цього робити, Віта сама дала про себе знати. Ірестій за одну  мить побіг до неї, щоб відтягнути назад і не дати їй бити старшокласницю, бо Віта врізала їй в ніс, при всіх. Ніхто не розумів чому і не бажав дізнатись, всі якось автоматично розділились і почали захищати та розбороняти на сторонні-  або Віти , або старших дівчат. Між Вітою та іншими дівчатами утворився натовп.

—Да, що ти сьогодні твориш?- запитав Ір, коли закрив Віту спиною, він відтягнув її назад , міцно тримаючи, здавалось він стривує не Віту, а агресію її.
—Да пусти ти!- пручалась вона.—Нормально все зі мною .
—Я бачу.
Ір відділив її від усіх, а Віта продовжувала кричати на старшокласницю. Він не витримав та просто закинув її на плече і піднявши почав нести подалі від очей.
–Я тебе запам’ятала!-кричала Віта, - Ей! Що ти твориш? Ір! Твою мать! Відпусти! – вона почала куйовжитись і бити його спину.
– Заспокойся.- запихнувши її в кабінет хімії,хотів закрити її там.
– Ти мене закрити зібрався? Ей! Ну бліііін.
– Посидиш там і заспокоїшся!
– Придурок!- кричала через двері вона.
– Ага.
– Ей! Ір! Вона ж сама попросила!
– Всмислі? Що ти мелеш? - він привідкрив двері.
– Фак. Тож чесно-чесно. Вона хотіла потрапити в кабінет директора і там дещо мені показати, я це  придумала за секунду,що ж ти хотів? Да поганий план, але він спрацював би, якби не ти!
– Обов’язково треба було бити? Ти не адекватна!
– Ей!
– Могла просто піти до мене і все, в мене ж є ключ.
– Звідки?
– Це привілеї найкращих!
– Ой всьоооо. Може все ж відкриєш двері повністю та відпустиш мене?
– Може тебе закрити тут, щоб ти придумувала кращі плани? Хоча ні! Поседиш тут ще трохи для того,щоб наступного разу зверталась до мене, а  не рішала все сама.
– Ну Ір! Ей!- вона била і стукала в двері. – Що пропонуєш?
– Спочатку скажи, що конкретно ви там маєте побачити?
– Незнаю! Можливо хоча б туди підем?- Віта почала стукати ногами і скиглити. –Нуууууу, Ір! Відкрий! Що ти робиш?  Будь лаааскаааа.
– Мені варто частіше закривати тебе щоб ти просила в мене щось і говорила будь ласка!- він відкрив двері повністю.
– Тільки попробуй щось таке зробити щераз! –я вийшла та пішла до актового.
– Ну не злись! Я ж думав ти озвіріла вже!
– І для цього мене треба закривати? Придурок.
– Будеш діяти за моїм планом. Пішли!- він випередив  мене.
– Ей. Якого?
– В мене кращий план. Пішли бігом розбороняти те, що ти натворила.- Ір зупинився, я майже вдарилась в його спину, перед нами були учні,які бились. – ЕЙ.- крикнув він, я аж здригнулась, всі зупинились та подивились на крик.  – Жити надоїло? Що ви тут влаштували?- він так кричав, що мені аж самій страшно стало, я прям заховалась за його спину, щоб видно не було. –  Я буду рахувати до трьох,потім щоб вас тут не бачив, буде три і хтось опинеться в полі мого зору залишиться із зламаним носом. І так!- збавив тон, – Один!- дехто відпустив один одного та піднявшись почав струшувати пил з свого одягу. А дехто і далі продовжував кричати один на іншого.
– Два!- незадоволено крикнув він. І більша половина не вагаючись почали швидко розходитись, інша , менша половина огризаючись, але зупинились та почала розходитись. – А ти куди зібралась?- запитав більш спокійно він в мене.
– На вихід, перспектива зламаного носу мене не приваблює.
– Тебе ця вимога не стосується.
– Ладно, ладно, стою. Можеш продовжувати.
– Дозволяєш?
– Ой заткнись вже, кричи і далі.
– На кого?- запитав він з посмішкою на обличчі, навколо нікого не було, крім тої дівчини із побитим носом.
– Ти як?- запитала Віта .
– Нормально я, це лише кілька каплів крові.
– Роби вигляд, що в тебе водоспад! Бігом!- сказала Віта, коли перед собою побачила вчителя.
– Що тут відбувається?
– Вчитель в дівчини кров пішла з носа, не могли б ви нас відпустити, щоб її відвели до медпункту?- випередив Ір.
– Ні ,- стукнула я його в руку,але він мені теж саме зробив і я промовчала, так і не завершивши свій план.
– Звичайно, йдіть швидше!
– Бігом пішли!- розвернув мене Ір та взявши об рукав дівчину потягнув нас.
– Да блін! – відійшли вони і Віта почала скаржитись.—Ти хуже мене!
– Ти як?- почав дивитись Ір ніс дівчини. Проте в неї нічого не було серйозного, адже Віта добре навчена, як бити і куди, щоб завдати болю чи непошкодити. Все завдяки нестерпним тренеровкам Рудіка.
– Як тебе звати?- догадалась запитати Віта.
– Камель.
– Що далі?
– Невже ти питаєш в мене? Де ж твої геніальні плани і думки?- Ір.
– Ти їх щойно зіпсував.
– Зібралась ще когось вдарити?
– Це я запропонувала, а Віта погодилась, так нас би до директора викликали і все, тільки все пішло не так,- Камель.
– Все що стосується Віти йде не так.
– Ей!
– Пішли просто до кабінету.
– І що ми  скажем ?
– Я щось придумаю, це ж я – Ірестій, а не ти.
– Ти просто самозакоханий.
—А може ми самі?- якось з недовірою подивилась Камель на Ірестія.
— Думаю якщо він щось гідне придумав то йому можна довіряти. А якщо це знов якась фігня то я його вдарю і не так як тебе, а як мінімум, зламаю ніс.