Місяці блідий з-поза хмар визирає,
пливе він один в темноті , без зірок.
А небо те чорне, лиш хмарки біліють,
та місяць освітлює стежку мою.
Йому все байдуже:
що зорі ясніть перестали давно,
що хмари на них немов тіні лягли.
Вони їх ховають від ока людського,
Вони їх ховають від ока лихого.
Бо люди - то заздрісні й ниці створіння,
то ж сяйво зірок украдуть вони вмить.
Вночі небо - казкове таке,
хмарки немов барашки білі,
і місяць колом світло розлива,
листок поворухнутися - не сміє,
боїться ту красу злякати.
Бо небо вночі - то є тихесенька казка,
Бо небо вночі - то є сон мій прекрасний,
Бо небо в ночі - то є ніжная ласка,
Бо небо вночі освітляє нам путь.
Вересень 2015
YOU ARE READING
Шляхами думок
RandomЦе збірка поезії письменниця Алла Добра, прохання не використовувати дані вірші з метою розповсюдження чи збагачення згідно закону на авторське право, при винекненні такого бажання пишіть в коментарі. Також буду рада почути вашу думку. Кожна глава н...
