Шляхами думок

На схилі літ

Самотньо свічка догора,

лиш каганець від неї залишився,

то є дорога, то людське життя 

людське життя на схилі літ.

Лишилось жити цій людині небагато.

Лише нехай часу вона не гає, 

нехай згадає що таке життя,

 нехай згадає що є радість,

нехай згадає що ж таке любов.

Їй вже дорослі діти помагають,

 онуки бігають також вже немалі,

та лиш про те вони не знають

який є сенс у їхньому житті.

Про це не знають ні матуся й тато, 

не знають і бабуся з дідусем.

А діти бігають та все про те питають 

"Якмй є сенс у нашому житті?",

" Чому ми живемо?" та "Хто ж ми є такі?"

Про це не знають ні матуся й тато,

не знають і бабуся з дідусем.

Ніхто не зна де ж відповідь тут є

тому й дитині те ніхто не скаже

Чому ж живемо в світі цьому ми. 

                                                                Жовтень 2015