Магія дракона.Вогонь.Книга 1

Розділ 11."Чому так тяжко? "

Новий день,нові пригоди,нові сни.Не розумію чому,але я в них вірю.Знову сон про книгу.Виявилось,що кулон-це ключ цієї книги.Потрібно шукати її,можливо там щось є про вимерлих драконів.

Про школу.Ніхто більше в моєму житті не з'являвся.Це дуже добре,адже ніхто не постраждає.

Більше ніж через місяць моє день народження.Як довго я його чекала.21 грудня.Найулюбленіший день в році.

Сьогодні я вирішила піти в міську бібліотеку,можливо знайду якийсь натяк на книгу.

Пообідавши в кафе,я вирішила все таки направитися в бібліотеку.Вона знаходиться в центрі міста.Це невисока будівля,в два поверхи.На першому бібліотека,на другому міський архів. 

На вході мене зустрічає низенький чоловік,років 35-40,із темним волоссям.

-Вам щось підказати?-запитав мене чоловічок.
-Так.Де у вас книги про драконів і все таке міфічне? - запитала я.
-А навіщо вам це?-підозріло запитав мене темно-волосий.
-Реферат з історії,-викрутилась я.
-Ну гаразд,-видихнув чоловік,-другий ряд,  третя полиця.Там лише 3 книги.

Подякувавши, я направилась по ці книги.У бібліотеці є столики,тому можна читати на місці.

В першій книзі все про магічних істот.Але про книгу нічого.В другій книзі,пишуть що давні племена,які вважалися магічними,вели свій літопис,але де він зараз,які саме племена,не написано.Третя книга та сама історія.А на що я сподівалася у простій бібліотеці.

Знову згадала про камінь.В інтернеті писало,що він-це брама в потойбічний світ.Можливо,я зможу там знайти щось про книгу,або й саму книгу.

Прийшовши додому,я вирішила спробувати створити портал за допомогою каменю.І у мене получилось.Фіолетовий згусток енергії,як ніби притягував до себе.І я піддалася.

*       *       *       *       *       *       *       *

Опинилася я,біля струмка.Небо було червоним.Саме червоним.Підвівшись,я побачила стежку яка вела в невідоме.Ну і я,як завжди пішла по ній.

Нарешті дійшла до якогось селища.Потрібно запитати,де я опинилася.Зайшла я до якогось прилавку.
Там я побачила гнома.Ніколи в живу не бачила їх.

-Доброго дня сер.
-Доброго,панянко.Ви напевно новенька, адже я вас раніше тут не бачив,-мовив коротун.
-Саме так.Сер,а що це за місце?-запитала я.
-Це магічний світ Шорун.Тут можна дізнатися усю правду яку забажаєш.
-А у вас є якась бібліотека,архів?
-Навіщо вони тобі?
-Мені потрібно знайти щось про цю книгу,-показавши листочок, мовила я.
-Ну гаразд.Вийдеш з прилавка,повернеш наліво,потім знайдеш старе,засохше дерево,за ним буде прохід.
-Вельми дякую.