Бродяга і Принцеса[ЗАКІНЧЕНО]

Будь обережною.

Я зайшла до ванну де в дзеркалі відображалась страшна особа. Мокрі коси стали без об'єму, потікша туш чорними слідами виднілась під очима і справді плаття просвічується. Я бігом зайшла в душ та розслабилась відчувши теплі каплі на свому тілу... Закутавшись в махровий халат я по холодній підлозі повернулась в кімнату.
-Боже нарешті! Так давай розказуй як все пройшло!
-Ну я вийшла він подарував мені квіти та ми поїхали до тринадцяетажки знаїш та що в центрі міста?
-Ну.
-Так ми піднялись на самий вершечок, на кришу там стояв невеличкий столик з свічками та ліхтариками скрізь.
-Боже яка рамантіка...
-Так слухай далі там був просто безподобний пейзаж, ми випили шампанське та під музику розпочали танцювати і тут він приближається до моїх губ і...
-І...
-І з неба пішов дощ.
Вона почала сміятись, а я лише сиділа вся червона.
-Потім ми відправились в парк, там ми роззулись та почали танцювати це було капєц як романтично, ну і тоді нарешті він мене поцілував...
-Боже це сталось
-А далі було саме цікаве. Він підійшов до лавочки та простягнув мені пальто і сказав одягти ну я сказала, що мені не холодно, ну я натанцювалась, що мені було навіть жарко. А знаїш що він?
-Не лякай мене мені страшно уявити.
-Він підійшов та одягнув на мене це пальто з словами одягни, а то платя просвічується.
Вона впала на ліжко та залилась сміхом.
-Блін ви прям така парочка класна.
-Я почала прикриватись, запитала чому раніше не сказав, а він такий я все вже там бачив, але не хочу, щоб інші бачили.
Вона прсміхалась на всі 32.
-Блін ви такі класні...
-Ну і потім ми поїхали додоми.
-І що це все? Ти нічого не пропускаєш?
-Ну він після того такий приблизився до мене і каже: ти мене соромишся?, ну я розуміється опустила погляд і він приближається до мене.
-І ви цілуєтесь?
-Да!
-Боже яка рамантіка.
-Уф мені справді з ним так комфортно...
-Та блін ви просто создані друг для друга!
-Можливо... Так давай спати! Завтра в школу!
-Уф, а мені ще потрібно додоми рано.
-А мені з Джином на прогулянку...
-Ладно давай спати...
На ранок я встала від чиєїсь важкої тушки на мені. Коли я відкрила очі то побачила Джес, яка вивалила свої ноги на мене обернувшись я побачила як на годинику було 5:43. Зрозумівши, що всеодно скоро вставати я акуратно встала та пішла одягнути свій спортивний костюм. Повернувшись я почула сонний голос подруги.
-Боже подивись, а то твій коханий все строчить і строчить.
-А чому зразу він?
-Це все логічно.
-Вставай тобі треба ще додоми встигнути.
-Уф встаю...
Вона бігом одягнулась та попрощавшись вона вирушила додоми. А я відкрила мої повідомлення де було нових приблизно 10.
-Добрий ранок!
Встала вже?
Як спала?
Я вжа вийшов і іду до твого дому.
Неможна пропускати пробіжки.
Ей ти де?
-Вже спусксаюсь.
Я взяла Джина та ми спустились де на нас вже чекав Стів.
-Привіт!
Я з яскравою посмішкою приблизилась до нього.
-Нічого не забула?
Я оглянулась та не зрозуміла в чому справа. Та він взяв мої руки та поклав їх собі навколо себе, а сам він обійняв мене зверху, я притулилась до нього та легко вдихнула його запах.
-Тепер можем іти!
Він взяв з моїх рук Джина, а мою взяв в свою руку.
Ми дійшли до парку та відпустивши Джина ми пробігли десь п'ять кіл, він весь час жартував та говорив про все на світі. Вже підійшовши до мого дому я зібралась йти та він мене зупинив.
-Нічого не забула?
Він посміхавсь і я посміхнувшись до нього помалу підійшла та легко доторкнулась до його губ. А потім відсторонилась та забігла кинувши на останок
-Побачимся в школі!
Я забігла додоми та тато зав'язуючи свій галстук біля дзеркала легенько посміхався.
-Чого така щаслива?
-День чудовий!
Він лише легенько ухмильнувся та обернувшись до мене взяв мене за плечі та серйозно проговорив.
-Ребекк я надіюсь, що він справді хороший і достойний тебе, тому не хочу втручатись, але будь ласка будь обережною.
-Я розумію тебе тат я справді буду осторожною.
-От і добре! Ну все я побіг.
-Пака!
Я направилась до себе в кімнату та відвідавши душ стала перед шкафом в роздумах що сьогодні одягнути. Я зупинилась на чорних джинсах, білій футболці та чорній джинсовці, взувши білі красовки я закинула на плече рюкзак та спустилась на низ здивувавшись побачити хлопця в білій худі та чорних джинсах, спершимся об машину та щось шукаючи в телефоні я бігом підбігла до нього, а він почувши звук дверей, котрі відкрились він підняв свій погляд на мене та легенько усміхнувшись він підійшов до мене на що я його крепко обняла.
-Їдем?
-Їдем!
Ми рушили та за декілька хвилин вже були біля школи. Він заглушив мотор та подививсь на мене легенько усміхаючись на що я з невпевненістю в очах питала чи справді він хоче цього. Він прочитавши мої думки легко кивнув та ми вийшли з машини. Він зімкнув наші руки в крепкий замок та ми пішли до входу школи. Всі немов би побачили привида дивилися та немогли прийти до реальності. Ми війшли в школу та такий знайомий гул і не тільки зустрів нас, здивовані погляди так і косились на нас. Ми піднялись до класу та попрямувавши за нашу останню парту всілись та я почала готуватись до уроку, а він просто дививсь на мене, помітивщи це я смутилась та тихо сказала.
-Ей ти чого?
-Незнаю...
Я лише легенько посміхнулась та в клас зайшла вчителька. Останім часом я взялась за навчання все ж таки до екзаминів залишились лічені тижні і потрохи я почала задумуватись про мою майбутню професію, в мене є декілька варіантів, але жоден до кінця не продуманий, дивлячись з якої сторони буде моя професія я б звернула увагу на певні предмети та сьогодні я хочу стати тим, а завтра зовсім іншим. Це важко вибрати ту професію з якою ти хоч пов'язати решту свого життя, розуміти, що після свого вибору ти влаштуєшся на роботу та кожний день будеш пов'язувати з своєю професією, це дуже важкий, але не менш важливий крок у житті кожного з нас і тому я хочу бути на всі 1000 відсотків впевненою в своєму виборі. Але є одне "але", я обернулась в сторону Стіва та подивилась на нього, роблячи вигляд що слухає вчителя він дививсь на дошку. Він змінює моє життя і я незнаю, що станеться завтра тому поки що я збираюсь жити сьогоднішнім, плануючи завтрішнє...