4

161 13 8
                                    

-Дай мені його номер- радісно просить він. Чонгук звісивши за і проти видихнув
-Гаразд- витягнувши світ телефон він взяв в руки телефон Техьона та переписав номер Юнгі-Вернуши гаджет хазяїну він пильно на нього подивився
-Тільки не розказуй йому, що це я дав його номер- на це Техьон кивнув і зрадів, що зміг дістати номер. Він зразу з усіма попрощався тай вийшов із дому, що ввело заблудження обох, особливо Чіміна. Коли захлопнулися двері Чон перевів погляд на Чіма
-Ти голодний?- на що Чімін поглянув на нього та видихнув
-Ні. Ми поїли разом з Те- на це Чон кивнув і збирався уже йти
-Чонгук- кличе його той
-М?- Чонгук повертається до нього
-Можеш завтра спекти печиво. Бо, можливо, до нас завітає моя племінниця- каже чесно блондин
-Звісно- Чонгук киває- можливо, в той час коли будуть у вас гості я поїду навідати свою маму- попереджає брюнет, на що Чімін ухмиляється
-Не в цей раз- що трохи здивувало Чонгука- хто мені буде допомагати справитися з дитиною?- Чонгук аж збліднів. Капець діти. Огого це просто жахливо, він не любить дітей, бо діти живуть ще з тим добром і заявляють про свої проблеми зразу, але мусить погодитися. Тому він коротко киває і виходить із кімнати. Чімін бачив, що Чонгук став блідним, чи то від страху чи просто йому щось не добре, він не знає

****
Зараз четвер. Не самий хороший день, але коли думаєш, що завтра п'ятниця, то зразу на лиці появляється усмішка. Просто передостанній день навчання тиждня не самий солодкий, навіть чимось не відрізняється від середи, хіба що своїми деякими особливостями. Зараз сонце, тому день не виглядає таким сумним, хоча є деякі хмаринки на небі, але вони не так сильно ховають сонце, а просто пливуть по небу від пориву вітру. Школа, як ця назва бісить багатьох дітей, що аж потом покриваєгся. Просто це слово скільки раз звучало з уст багатьох людей і воно змінило свої особливості для дітей. Для них це в'язниця, тільки для деяких це є якимось хорошим місцем.
Юнгі і Чонгук сидять на тій самій парті із тими самими виразами лиця. Чон просто дивитися на дошку, як часто буває, а Юнгі щось дивиться в телефон бурмотавши собі під ніс мати. Заблокувавши телефон він стомлено видихнув і потер руками вилиці. Повернувшись до Чонгука він торкнувся його плеча, нащо той обернувся
-Чонгук, ти дав Техьону мій номер?- питає якось із цікавістю той. Чонгук нахмурив брови і поглянув у вікно, а потім знову перевів погляд на Юнгі
-Так. Він мене попросив. А що таке?
-Просто він постійно пише. Якщо я на годину лишу телефон, а потім прийду, там буде 40 повідомлень. Піздєц- останнє слово каже він трохи тихіше, але так, щоб почув товариш. Той склав губи в полосочку та пожав плечима
-Нічим не зможу допомогти. Ти його любиш, то приймай яким він є- каже Чонгук повернувшись на дошку, нащо Мін хмикає
-Ти правий- пізніше додає той

Вина невинногоWhere stories live. Discover now