Вина невинного

8

Чімін роздратувався від цього. Йому просто не подобається, що Чонгук так ставиться до Техьона. Тому він міцніше стискає тонку талію брюнета що той аж зажмурився
- Тільки попробуй- грозить блондин дивлячись у очі. Вони зараз так близько, як рідко буває, тому це насторожує Чона але подобається Чіміну. Чім доторкнувся своїм лобом до лоба Чона і том перевело дихання і він злякався
- Просто відпусти- просить він опускаючи свій погляд на губи Чіма. У нього такі великі і пухлі губи. Так і манять до себе, можливо, вони такі солодкі на смак, як вата чи морозиво. Але Чон відганяє від себе ці думки. Чімін побачив на своїх губах погляд тому ухмильнувся. Ага піде до Техьона, нехай попробує
- Ти тільки мій запам'ятай це- каже сторони блондин, а Чон переводить погляд на нього. Правду каже по ньому видно. В серці розливається якесь тепло що стає від цих слів приємно, тому він смущається і Чіму це прекрасно видно
- Відпусти я спати- тоді Чім побачивши розгубленість усміхнувся
- Тобто ти запам'ятав- а той невпевнено кивнув і Чім ухмильнувся спустивши свої руки нижче із талії на апетитну жопку Чонгука стиснувши дві половинки в руках. Чон здивовано вздригнувся і напрягся чуть не запищавши, а Чім чмокнув у щоку брюнета, та відпустив його трохи відсторонившись
- Не роби так!- попереджає брюнет і той ухмиляється
- Не обіцяю- Чонгук швидко забіг у свою спальну до кінчиків вух смущаючись, а Чім усімхається сам собі

Ранок вівторка був занадто раннім. Чонгук встав в 5 ранку, щоб приготувати матері суп і встигнути їй його віднести в лікарню, бо потірібно йому йти до школи. Вставши брюнет прийняв душ і почистив зуби та переодягнувся. Сині рвані джинси та тонка червона толстовка із чорним надписом чи то малюнком не зрозуміло. Вийшовши з кімнати він тихо пішов на низ, щоб не розбудити Пака, йому не потрібно так рано вставати, тому краще нехай поспить більше. Чон дістає каструлю наливши в неї води та поклавши на плиту не забувши включити її. Відкривши холодильник він взяв овочі та лапшу, а з верхньої полиці приправу для супу. За декілька хвилин процес приготування смачного супу в процесі. Тому Чон робить це з неабияким ентузіазмом і він повністю поглибленим в процес. Тоді коли суп вже був готовий він його налив в контейнер, а все решту лишив як є, можливо, Чімін супу захоче.  Поклавши контейнер в рюкзак він вийшов із кухні, одночасно з тим як вийшов із своєї кімнати Чімін. Він спускався сходами тоді коли Чонгук вже надівав свої кеди
-Добрий ранок- блондин підходить ближче- ти куди так рано?- хмуриться Чім. Він ще зовсім сонний, але зі самого ранку хмуриться. Чонгук піднімається одівши косуху
-Я йду в лікарню до матері віднести суп, якщо хочеш теж, то він в каструлі
-Гаразд. Може відвести тебе?- пронизливим поглядом дивиться блондин, а Чонгук видихає відкриваючи двері
- Не потрібно. І взагалі ти забагато про мене піклуєшся- каже серйозно Чон і виходить із будинку, а Чімін хмикає. Він знає, що піклується про Чонгука, але йому це подобається, він хоче це робити, але Чон не хоче, що так було. Бо він думає, що якщо будуть про нього піклуватися, то він прив'яжеться, а потім  боляче втрачати і це чудово розуміє блондин, але не можна жити так не підпускаючи нікого. Ну звісно Чімін помітив, що Чонгук змінився. Він став більш доступний і відкритий з ним, точніше, можливо, він привик просто до нього і Техьона та Юнгі. Просто вони завжди рядом з ним, тому він може довіритися, але не до кінця. Юнгі він довіряє більше за всіх, але дозволяє іншим дружити з ним. Він хоче допомогти, особливо, якщо не велика частина дороги до звільнення з клітки пройдена, головне не зіпсувати все