Частина 2

31 5 0
                                    

Пояс астероїдів

Зореліт наостанок труснуло. Юра видихнув і ще раз перезапустив бортову панель. Нічого. Вона була мертва як і все довкола. Світло найближчої зірки на якусь мить засліпило його. Він прикрив очі рукою. Через пару секунд вже нічого не дратувало зір, проте рука так і застигла в німому жесті захисту. Пальці тремтіли. Чоловік стис губи, видихнув і нарешті прибрав долоню.

Корабель трусонуло ще раз, і Юра зосередився на моніторі супроводу. Астродроїд повинен знайти тут жилу. Це їхня остання спроба. Ще однієї такої посадки корабель просто не переживе.

Найважче як завжди було чекати. Чоловік барабанив пальцями, відстукуючи стару дитячу пісеньку. Астродроїд виконав першу пробу ґрунту, другу, п'яту. Намарно. Пісенька ставала все гучнішою. Юра потяг блискавку на комбінезоні. Обледенілий замок неприємно торкнувся шиї. Восьма проба. Монітор супроводу блимнув рятівним зеленим.

Чоловік повторив спробу перезапуску, але панель так само не відповідала. Все, що зав'язано в кораблі на неї, було мертве. Отже, бур потрібно встановити вручну. Юра знову глянув на рятівний зелений графік, що обіцяв багату на руду жилу.

— Ніру, скільки залишилося до кінця ліцензії?

— Сімнадцять хвилин тридцять шість секунд, — відповів металевий голос у його голові.

Чоловік одяг скафандр. Завчені рухи давались легко, але пальці ледь помітно тремтіли. У відкритий космос людина виходить лише за однієї умови — сталася біда, де не впоралась техніка.

За ним зачинився шлюз. Попереду був ще один. Рука в потертій чорній рукавиці перевірила трос, прикріплений до поясу, — надійно. Відчинився зовнішній шлюз. Світло зорі проникало через затемнене скло його шолому, з'являлося та зникало.

Чоловік зробив перші непевні кроки. Канат на поясі натягнувся у струну і почав вимотувати нові сантиметри з котушки. Юра від'єднав бурову установку від зорельота. Тепер цей зубастий куб тримався на широкій змієподібній трубі. Треба було протягти його всього на якихось нещасних десять метрів. Туди, де на брунатному плато самотньо чекав на нього астродроїд.

Позаду чоловіка лишався довгий слід, притоптаний його власними черевиками. На місці бур видав з-під себе трохи коричневого пилу — працювало. Юра повернув голову у бік зорі, блакитного гіганта. Німий велетенський світ.

НіруWhere stories live. Discover now