Я не малюк💫 <Закінчений>

💫9💫

POV Чонгук

Я прийшов додому і відразу побачив стривоженого хена. Він підійшов до мене і обійняв. Дивно, що Джина не було.

- Ти де був ?

- А я ще після роботи в зал заскочити, - виправдався я, хоча це була з одного боку не відмазка.

- Чонгуку, у мене є серйозна розмова.

- Щось трапилося, хен? - я поклав сумку на підлогу і сів на диван. Хосок сів у крісло і глянув на мене , якимось стривоженим і сумним поглядом . Чорт, Сухо дзвонив чи що?

- Звільнися з роботи будь ласка . Заради мене . Я розумію, що Техен попросив тебе підвіску, але не треба. Твої прекрасні роки життя не варті того, щоб працювати так старанно, як зараз. Я можу давати гроші і до того ж ... Батьки точно не хотіли б , щоб ти зараз так чинив , як робиш .

- Але, хен...

- Чонгук. Техен такий омега, що попросивши підвіску, не зверне на тебе увагу, навіть дякую не скаже. Він сам сьогодні сказав мені, що спеціально тебе просить щось дороге, щоб ти відстав. Те не хоче стосунків, особливо з тобою. Прошу, Чонгуку.

- Він... Він так і сказав? Він сказав, що йому начхати на мене, на істинність, на мітки і на ті самі слова, що я йому казав?

- Так, він не визнає в тобі ні альфу, ні дорослу людину. Залиш його. Кинь, забудь і знайду іншу омегу, яка любитиме тебе, а ти його чи її.

- Але якщо я люблю тільки Техена? Я вже ... - я закрив обличчя долонями і мало не плакав. - Чому він сам мені не сказав, чому передав через тебе?

- Техен би довго не говорив, адже "часу немає", - я схлипнув.

- Ну, Гукі, прошу. Не плач . Все налагодиться .

Хо підсів до мене і обійняв за плечі.

Що ж я наробив? Так ще й з Сухо посварився і наговорив гидоту. До того ж узяв гроші наперед з бою і купив підвіску.

-Хен, що мені робити?

- Забудь його і живи далі. Я буду завжди поряд.

- Хені, - я кинув його обіймати: - Спасибі тобі.

Наступного дня...

Я зібрався і, поснідавши, вийшов із дому. Сьогодні я вирішив до школи не піти, а Хо підтримав цю ідею і погодився. Він зараз на роботі, тому я спокійно, без запитань вийшов із дому. Ідучи до лікарні, я передзвонив на рецепшен і попросив для мене притримати час.

Зайшовши до лікарні і пройшовши до кабінету, я постукав і зайшов. Техен сидів за столом, але коли побачив мене дуже здивувався, навіть рота від шоку відкрив. Я підійшов до столу і сів на стілець.

- Привіт, Техен, - я слабо посміхнувся.

- Ем, привіт. А що ти тут робиш? - омежка зразу помінявся в лице - Знову діставати прийшов?

- Ні, - а серце кольнуло від холодного тону старшого. - Я прийшов з тобою поговорити.

- Мабуть, Хосок уже все розповів.

- Так, розповів. Я певною мірою радий, що все це швидко закінчилося і ти так сильно мене не мучив, - Те насупив брови і пильно дивився на мене. - Але я тобі не віддав одну річ. Ось.

Я поклав на стіл коробку з підвіскою місяця, як і хотів Техен. Омежка насупив брови, а потім з шоком подивився на мене.

- Я обіцяв, тому мій прощальний подарунок. Я люблю тебе, ну і якщо що я поряд.

- Чонгук ...

- Пока, Те ~ .