Колись, ти забудеш його посмішку,
Колись, віддасишся іншому дотику,
Але зараз буде боляче, як ніколи
При згадці, як на сумній гітарі грали.
Колись, ти забудеш його сяючі очі,
Але точно не припиниш шукати серед ночі.
Колись, зможеш загубити холодний силует,
Але в пам'яті навік залишиться прощальний мінует.
І хоча ми всі думаємо, що забути можливо -
Все в житті може піти дуже криво,
Тим паче, коли на комусь відчуєш парфуми,
Які навіють згадки про його думи.
Отже, колись ти викинеш біль з голови,
Але це поки хтось не дістане гітару з пітьми!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подорож коханням 💗16+💗
PoetryПривіт, друже! Зараз я коротко розповім тобі про книгу. У твоїх руках знаходиться збірка віршів про кохання. Вірші можуть здатися занадто розкиданими, але це символ моєї ж душі, твоєї душі. Ні в кого немає повного порядку на таємних полицях. Пропус...
