Пролог

5 4 0
                                    

Вона вийшла з дому вся в сльозах думаючи про те, як її образило її ж життя. Ніч нагнітала й робила ще пасмурнішу погоду на душі. Дейза бігла з опущеною головою та мокрими від сліз обличчям. Так не помітивши, що вийшла на проїжджу частину де якраз їхала їй на зустріч машина. Водій теж не побачив дівчину, адже на ній був чорний плащ, який зливався з нічною чорнотою. Через те, що машина їхала на великій швидкості і водій пізно побачив чорну постать, не зміг вчасно повернути чи зупинитись. Та що тут казати про якісь дії коли тут не стало б й однієї миті.
Містер Тейл - так звали водія, був чесним громадянином США, тому зразу ж відвіз поранену в лікарню та нажаль дівчинку 14 років було вже не спасти. Містера Тейла все таки посадили за ґрати, мати Дейзи не випустила зі своїх очей ні сльозинки. Їй було байдуже на доньку, бо вона знищила її життя - принаймні так думала її мати Лілі.

Моменти забутого життяWhere stories live. Discover now