Він був королем, не раз ходив конем.
Він був у відчаї, у розпачі думок.
Він не раз грав на смерть із вогнем,
Намагаючись уникнути фатальних помилок
У нього був тихий, але гордовитий голос.
У нього довго не загоювались рани...
У нього в голові відлунням чувся ЇЇ мелос,
Залишаючи на тілі скажені, бридкі шрами
За ним тягнеться плащ із смутку й крові
За ним не йдуть лицарі з людської плоті
За ним текли сльози, сповнені ЇЇ любові
А він тонув у страху, наче у вязкому болоті
Йому забракло сил, щоб здолати поклик.
Йому так не хотілось відчувати холод..
Йому доля кинула не відмовний виклик,
Однак до звершень він все ще відчував голод...
Для нього не возвели навіть погруддя,
Для нього не склали хвалебних балад.
Для нього не провели і крихти правосуддя,
Створивши в леліяному королівстві розлад...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Темна сторона
Short StoryУ кожного з нас є темна сторона. Ви часом не задумувались, чому саме вона існує? І хто живе всередині наших сердець, ховаючись за посмішкою на наших обличчях? Спершу задумувалось як збірка роздумів, однак в більшості тепер тут вірші(з 8мої частини)...
