Ведені обов'язком

Запис другий. Доленосне рішення

Хіба хтось казав, що буде легко?

Казав? От же брехло...

Долен Хієн

Осінь 5006 року. Місяць Сутара

Більшу частину свого життя Долен мріяв позбутися ненависних йому імперських правил та звичаїв. Він був одним із перших, з кого розпочалось це славетне повстання. І, чого вже тут таїти, Долен відверто цим пишався.

Від самого початку активного народного спротиву імперській тиранії Долен ніколи не ховався від бійок із захисниками Кетанії. Ані на вулицях рідного Стока, де особисто він і зустрічав початок збройного повстання, ані пізніше на полі бою, де зустрічалися великі загони чи навіть армії. На превеликий жаль, Втілення Війни не був милостивим до цього чоловіка і Долен в першу же декаду отримав поранення, через яке його ліва рука майже перестала згинатися. Але це не зупинило жагу Долена продовжувати боротьбу.

Коли чоловік більш-менш оговтався від поранення, він все одно знайшов як приносити користь спільній справі визволення від Імперії. Не дарма Долен Хієн стільки років працював церковним кур'єром. Завдяки цьому він дуже добре знав місцевість півночі материка. Землі тепер вже вільної Канії. Після поранення колишній кур'єр почав працювати на військову розвідку.

Долен чудово знав зручні місця, в яких могли б розташовуватись хоч наскільки-небудь великі загони ворогів, і це відчутно ощадило час розвідки. Крім того, чоловік неодноразово вказував найкращі маршрути для пересування та відпочинку для сил канійців.

Все це разом давало Долену відчуття того, що він все робить правильно. Відчуття користі власних дій, відчуття впливу на навколишні події, відчуття допомоги людям.

І якоїсь миті все обірвалось. Війна завершилась.

Хоча повстанцям і не вдалось утримати за собою провінцію Морел, їм все одно вдалось звільнити з-під імперського гноблення чотири північні провінції. І це, відверто кажучи, був величезний успіх. Бо навіть у найбільш сміливих мріях Долен не наважувався про таке і думати.

Звісно, лише своїми власними силами досягти такого успіху не вдалось би. І доказ тому — численні потоплені у крові повстання в минулому. Але не цього разу. Королівство Ревелія підтримало молоду новостворену країну аби послабити свого споконвічного ворога — Імперію Кетанію. Без цієї підтримки рано чи пізно Канію спіткала би доля минулих повстань.