Ведені обов'язком

Запис п'ятий. В пошуках

Коли-небудь я точно збожеволію.

Якщо досі ще ні...

Флай

Зима 5007 року. Місяць Мааноса

"Ні за що б не подумав, що так швидко знов поїду до Аліаса. Навіть боявся, що за мого життя не буде жодної надії повернутись туди. А раптом такі новини... Ще й від людини. Тобто Койден навіть не захотів повідомити про свої наміри особисто. Та навіть якщо через іншого духа — міг же явитися до ельфа! Мабуть, ця ганьба — частина нашої спокути..."

Решту зустрічі з Повелителем, його ближчими радниками та цією чарівницею Флай майже і не слухав. Йому було не цікаво. Та і не те щоб він мав право бути присутнім, на справді-то. Його батько чи мати були б більш доречними. Але ж ні, якщо Флай був у місті, то мусив відвідувати такі зустрічі протягом усіх останніх двадцяти семи років. Відверто кажучи, це мало символічний, а не практичний сенс.

Зрештою, Флай не мав якогось достатнього досвіду, навичок чи знань аби правомірно брати участь у нарадах Повелителя. Він тільки наближався до ста років, що для ельфів вважалось самим початком дорослого життя. Та все ж була одна причина для того, щоб юного Фландалара запрошували до Повелителя і про цей факт знали всі ельфи.

Бо майже кожен вважав Флая героєм. Хоча сам молодий ельф не був з цим згоден. Але він вже давно втомився доводити свою думку.

Двадцять сім років тому Хірадалар, дядько Флая, мимоволі навів на свій народ найбільшу біду, яку тільки можна було уявити. Саме він, його ідея та бажання, стали причиною того, що Аліас збожеволів. Хірадалар діяв не сам, йому допомагали багато видатних чаклунів та жерців. Вони хотіли наділити розумний Ліс тілом, з яким могли би спілкуватись. Це було б майже те саме, що мати можливість вільно поговорити з одним із богів. Але цим мріям не дано було втілитись.

Флай не знав подробиць того, що саме трапилось. Цього не знав ніхто, навіть безпосередні учасники події. Коли сумісними зусиллями ельфійських чаклунів та жерців вдалось вмістити розум Аліаса в штучно створене тіло, Ліс збожеволів. І його божевілля стрімко розповсюдилось на всіх мешканців земель Аліаса.

Майже ніхто не пам'ятав подій перед тим, як їх поглинуло божевілля. І зовсім ніхто не пам'ятав, що ж з ними відбувалося під дією впливу Лісу. Аж раптом Хірадалар і Флай прийшли до тями й знову усвідомили та згадали себе. Єдині серед всіх інших ельфів. І тоді Флай разом із дядьком почали шукати вцілілих ельфів та виводити їх з лісу, якомога далі від божевільного Аліаса.