Перенесена в інший світ разом із ігровою фермою( ТОМ 1 из 2)

Частина 163.Розділ 11 - Канібалізм.

   Гнів і образа, накопичені десятиліттями, нарешті вибухнули. Він кричав на все горло. Судячи з його сердитого погляду, здавалося, що він хотів задушити жінку поряд з собою, прямо у цю мить.

«Ти, ти...»

Ло Юй Цзе вказала на чоловіка перед собою, її очі розширилися. Вона відкрила рот, її горло здавалося передавило, і вона не могла вимовити ні слова.

Четверо брати і сестри сім'ї Тянь не знали що робити, коли побачили цю сцену, але всі вони знали, що те, що сказав їхній батько, було правдою.

Вони були у секті Дунмін, і зовні виглядали так, ніби вони мають багато слави, але насправді їх ненавиділи люди та привиди. Якби Тянь Фушен не був лояльним до секти, і не зробив багато внесків, їх би давно вигнали.

Ло Юй Цзе завжди зловживала своїм становищем як дружина старійшини, щоб ображати і знущатися над старшими керуючими та учнями, які не мали високого статусу. Що правда всі вони були дрібними прибутками, і вони не дозволяли іншим убивати їх, але ніхто більше не хотів спілкуватися з сім'єю Тяня. Навіть внески Тянь Фушена були мовчки стерті іншими, утримуючи його на посаді керуючого-старійшини, і не отримуючи жодного підвищення.

Особливо в останні кілька років, після того, як брати Тянь виросли, вони були дуже хтиві. Вони спровокували та образили багато послідовниць у секті, чим змусили всіх, ще більше уникати родину Тянь.

Коли секта Дунмін дізналася про ситуацію родини Ченг, у селі Віллоу, вони негайно обговорили це. Тянь Фушен зрозумів, що це буде величезним досягненням. Якби йому вдалося це зробити, він мав би можливість нарешті просунутися в секті, тож він без вагань взявся за це завдання.

Без нього було виявлено, що місіс Чен була молодшою ​​сестрою Ло Юй Цзе, і він відразу ж став найбільшим переможцем. Вирвавши це доручення у старших, він потягнувши за собою синів та дочок, кинувся до будинку Ченів рука об руку з своєю дружиною.

Спочатку все було зроблено згідно з його планами, але він ніколи не очікував, що його хтивого сина виженуть за розбещення служниці. Як він міг би змиритися, не кажучи вже про те, що він не міг повернутися до роботи. Неважливо що він не знав про що звітувати, вони взагалі не отримали жодної речі Ченів! Це так розлютило його, що він міг виплюнути кров. Весь його гнів виплив на поверхню, і в цей момент ві справді дуже хотів просто вбити цю жінку.

Хоча Ло Юй Цзе трохи дурна, вона не повна ідіотка. Вона природно розуміє, що всі в Дунміні не люблять її сім'ю, але такий в неї характер, і вона не може цього змінити. Поки вона може отримати якісь дрібні переваги, вона їх не відпустить, навіть якщо помре.

Тепер вона більше не наважувалася бути грубою, тому могла лише тихо пробурмотіти: «У чому справа, давай повернемося в ЯньЧен і знайдемо моїх батьків. Я знаю що вони підтримують нас!»