За маскою лише страждання. Далі в невідомість

22. Все знову йде не по плану

Нора повернулася додому. Зла і з повною впевненістю, що пошкодує про те, що погодилася. Як тільки дівчина переступила поріг дому, П'ятий відразу підбіг до неї. В руках у нього красувався портфель. Побачивши його Нора, на відміну від П'ятого, проводилася спокійно.
- У нас мало часу. Ти повідомила Ваню?
- Та-а-ак, але вона не захотіла їхати без того хлопця і його мами. - ліниво сказала Нора.
- А де вони? - П'ятий насторожився, але продовжував слухати Нору.
- Я їм дала адрес і сказала збиратися. Доїдуть самі. Я не збиралася їх чекати.
П'ятий нервово махнув головою і кивнув в сторону Еліота, який сидів сумний на дивані.
- Прощатись будеш?
Дівчина не відповіла. Підійшовши до Еліота, обійняла за плечі і пошерки сказала:
- Не зупиняйся. В 2019 я буду тільки те й робить, що пишатися твоїми успіхами. Дякую тобі.
Еліот піднявся. Його очі намокли від сліз.
- Ти за цей час стала мені справжньою подругою. Добре до мене ставилася, підтримувала, хоча деколи й лякала. Це я маю дякувати тобі. - він по дружньому усміхнувся. - Ідіть. Вам вже час.
Нора відповіла лише щирою, доброю усмішкою. Подивившись на П'ятого, який за ними спостерігав, швидко стерла з свого обличчя сум і доброту.
  Помахавши Еліоту в останнє, Нора і П'ятий вийшли з будинку.
В переулку вже стояв Лютер і Клаус. Побачивши їх, Клаус усміхнувся і мовив:
- А ось і головні гості нашої програми.
- Де інші? - ігноруючи слова Номера Чотири запитав П'ятий.
- Не знаємо. У них ще є трохи часу, прийдуть. - Лютер сперся об стіну, але побачивши сумне лице Нори, відразу вирівнявся. - Ти плачеш?
П'ятий митю подився на дівчину, яка швидко змахнула сльозу з вій і строго відповіла:
- Нічого я не плачу! Придумали якісь казки!
Обернувшись від них, кароока глибоко вдихнула. Декілька секунд і сліз, наче не було.
- Тут щось не так.. - тихіше мовила Нора. - Щось точно сталося.
- Ти про, що? - спитав П'ятий не помітно поклавши руку на плече дівчини.
- Вони не прийдуть. Все знову пішло не так..