За маскою лише страждання. Далі в невідомість

26. Танець

Обережно пробираючись повз машини П'ятий, Лайла і Дієго, навшпиньки підходили до великого будинку. Нора ж відрізнялася від них. Вона йшла впевнено, граціозно взаді, оглядаючи все. Десь проходиди поодинокі пари, які косо дивилися на невідому їм особу. В середені все ще красивіше, ніж зовні. Дорогі меблі, красивий дизайн, неперевершені жінки і чоловіки. Чи привертала кароока багато уваги? Однозначно. Багато чоловіків задивлялися на Нору, а та лише підігрувала їм, посилала повітряні поцілунки, підмигувала, чим явно злила П'ятого, але самій дівчині було весело.
- Ти можеш заспокоїтися? Ми прийшли сюди не багато чоловіка тобі шукати! - шепіт біля вуха рознісся в голові дівчини.
- А дарма. - весело відказала вона, махаючи ще одному залицяльнику. - Тут є дуже симпатичні чоловіки.. І набагато молодші за тебе. - піднявши край верхньої губи, подивилася на П'ятого.
- Але вибрала ти всеодно мене. Потанцюємо?
Хлопець протягнув руку і ледь похилився. Нора цокнула язиком, усміхаючись поклала свою долоню в відкриту долоню юнака.
- Ми прийшли сюди не танцювати!
- Думаю декілька хвилин повільного танцю нічого не зіпсують.
П'ятий обережно притягнув дівчину ближще. Пара закружляла в танці в такт музики. Голоса стихали, а звуки взуття ставали голоснішими. Нора широко усміхнулася, коли П'ятий швидко закружляв її.
- Ти казав, що танець буде повільним. - сміючись сказала Нора.
Брюнет промовчав. На дзвінкий сміх дівчини звертали увагу одинокі жінки і чоловіки. Але ось увагу нашої Нори привернули три білі мокушки.
- Бери тих двох. - сказала Нора вже абсолютно серйозно, зупиняючи танець і махаючи головою в сторону Дієго і Лайли.
- В чому справа?
Дівчина не відповіла. Тягнучи за собою трійцю, Нора піднялася оздобленими сходами на верх. По дорозі вона зняла заколку і взяла її позручніше.
- Та в чому діло?
Нора роздратовано зупинилася і обернулася до інших.
- Шведи тут.
Всі дивно переглянулися і рушили далі.
У вузькому коридорі гості встали в коло. Нора взяла всю ініціативу на себе, як голова їхньої команди. Коротко розповівши, що їм тут знаходитися небезпечно, Нора приступила до головного.
- Нам потрібно знайти якийсь вихід звідси доти, доки вони не знайшли нас.
- А запитати в батька про...?
- Та кому той твій Кенеді зараз здався? - буркнула Нора. - На носі а-по-ка-лі-псис. Я не думаю, що СРСР кине бомбу через вбивство президента. Тут справа в іншому. - кароока задумалася. - Кенеді то жити буде, а ось чи довго зо-о-овсім інше запитання.
На сходах почулися швидкі кроки. Русоволоса розправила плечі. Навідміно від інших, які готові були накинутися на того, хто піднімався, дівчина вела себе стримано. Без причини бити людину, яка, можливо, просто хотіла заховатися від всіх цих благородних персон, не сама найкраща ідея. Біля четвірки стояли шведи. Загрожуючі, з кривими посмішками чоловіки з білявим волоссям. Люди через яких, можливо, вони помруть..