Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Це просто страшний сон

Я різко розплющила очі підірвавшись з лежачого положення. Я почала дивитися по сторонах, я була в кімнаті Ейдана й лежала на ліжку, переді мною сидів брюнет й тримав мене за плечі, лампа біля ліжка була увімкнута 

- Мел, що з тобою ?

Я почула рідний голос хлопця, я відчувала на своїх щоках сльози які текли самі по собі. Я підняла руку й поклала її на тіло брюнета який дивився на мене й нічого не розумів. Він був без верхнього одягу до пояса, я дивилась на його груди. Впевнившись що він сидить переді мною я вчепилась в хлопця обійнявши його й втиснувши нігті в тіло брюнета 

- Ти живий...- єдине що я змогла видавити з себе, ком в горлі не давав мені навіть нормально дихати, я хапала повітря ротом немов задихалася, брюнет міцніше обійняв мене - Ти живий... Хвала Богу що ти живий... - повторювала я
- Тихенько принцесо - хлопець гладив мене по голові 
- Він...Він... В тебе в грудях був ніж... Я бачила тебе всього в крові... Ти був мертвий... 
- Це був лише сон. Лише страшний сон. Я поруч, я живий - тихо говорив брюнет сильніше притискаючи мене 
- Я...Я хотіла вбити себе...Тим ножем що був в тобі - далі говорила я охриплим голосом. Ейдан взяв мене на руки й поніс з кімнати, ми зайшли на кухню

Ейдан дістав чашку та аптечку, я й досі втискала нігті в тіло хлопця, я чула як він шипів від болю, але я нічого не могла зробити з цим. Брюнет посадив мене на стільницю 

- Випий це - я трохи відсторонилася від хлопця й взяла чашку, я випила все за декілька великих ковтків й знову обійняла хлопця - Зараз тобі стане легше... 
- Я не відпущу тебе до нього... Він вб'є тебе... 
- Я буду з тобою, це був лише сон
- Дуже реалістичний сон...- через хвилин 10 я вже більш менш розуміла що відбувається навколо мене 
- Легше ?
- Так...- брюнет підняв мене й поніс у вітальню, там я побачила Вінні та Джея - Що ви тут робите?...
- Приїхали подивитись як ви 
- Маленька моя, чому ти плакала ? 
- Я... Мені наснилося що я була в лісі, я тікала від Увейна і побачила криваві сліди.... Я побачила труп... Труп Ейдана... В серці був ніж і всюди кров...
- Це був лише сон, всього лише страшний сон - тихо говорив Ейд тримаючи мене в себе на колінах та обіймаючи мене 
- Я...Я хотіла себе вбити, щоб Увейн не забрав мене собі...- мовила я ще сильніше втиснувшись в гаряче тіло брюнета, брат поклав руки мені на ноги 
- Все добре маленька. То був лише сон, Ейдан живий, цього не станеться. Угу ?
- Угу...- до мене підійшов Джей й поклав руку на чоло 
- В тебе температура піднялася. Що ти їй дав ?
- Заспокійливе, на стільниці пачка лежить - Хосслер пішов на кухню 
- Дивись на мене мала - говорив Вінні підсівши до нас ближче - Пам'ятаєш як ми робили раніше щоб заспокоїтися після страшного сну ?- продовжував він вибираючи сльози з моїх щік 
- Лічилка...
- Правильно
- Раз, два, три, чотири, п'ять...
Мене можна не шукать...- почала я - Я у шапці-невидимці
З вами разом й наодинці!
-П’ять, чотири, три, два, раз —
Наша гра вже почалась - продовжив брат 
-Капелюх я свій зніму 
Маму швидко обійму...
-Порахую до п'яти —
Відшукай мене і ти