Колонія. Історія Ріки

Розділ 6 «Розклад»

Зовні Їдальня була величезною, частково зруйнованою, промисловою будівлею з великими вікнами, масивними дверима та великою кількістю металевих труб на даху. Всі ці труби були різними за розмірами, і періодично з них йшов густий сизий дим.

Всередині Їдальня виглядала як величезне прямокутне приміщення з великими квадратними колонами, що тримали стелю, та величезними вікнами, завдяки яким вдень приміщення добре освітлене. Вечорами ж тут, як і скрізь, були включені лампи, що випромінювали блакитне світло.

Стіни та колони Їдальні викладені керамічною плиткою з дивним орнаментом. Я довго намагалася зрозуміти, що там зображено, але мої знання у стародавніх символах не дуже глибокі, тому я покинула цю ідею. Підлогове покриття у приміщенні металеве, досить незручне, тому що будь-який предмет, що впав, видавав жахливий звук, що розносився луною між колон. А коли цю підлогу мили, то вона ставала ще й слизькою... Тому з якою метою підлогове покриття було створена саме таким - не відомо.

У дальньому лівому кутку приміщення була Роздавальна. Там же знаходився великий стелаж із тацями. Процес досить простий: підходиш до стелажу, береш тацю, проходиш до Роздавальної - отримуєш свою порцію їжі, ставиш усе на тацю та йдеш до вільного столика.

«Місць для прийняття їжі» було більше, ніж дітей у Колонії, і виглядало це як прямокутний столик із пластиковою чорною поверхнею й металевими ніжками, прикрученими до підлоги, та чотири сині пластикові стільці з металевими ніжками. Як завжди, нічого зайвого.

Після приймання їжі весь посуд разом з тацею потрібно віднести на Мийку. Миттям посуду та його профілактикою завжди займалися лише Дорослі. Чому це так - нам ніхто не пояснював. Та ми й не питали.

***

Я думала, нас уже не погодують. У такий пізній час! Бо ми не просто спізнилися на вечерю, ми прийшли до Їдальні, коли решта вже готувалась до сну. На мій подив працівники Їдальні подали нам, п'ятьом, добру гарячу вечерю. Не скажу, що дуже смачну, але все-таки...

Ми сіли всі разом за один столик, підставивши ще один стілець, бо якраз це не заборонено.

Хлопці впоралися зі своїми порціями швидше, ніж ми з Бетті... У мене не було апетиту, а Бетті, здавалося, була шокована такою їжею.