Колонія. Історія Ріки

Розділ 20 «Скляний час»

Всю дорогу до класів ми з Кристаль мовчали. Я замислилась над її словами.

«Доросла говорила загадками… Незрозумілими, дивними… Але найбільше мене вразило те, що вона, як і я, ненавиділа «міс Піґґі». Звичайно, це могло бути все підлаштовано… Можливо, «міс Піґґі» хоче вкотре споганити моє життя, та так, що я вже не підіймуся… Але з іншого боку, Кристаль говорила дуже люто, відверто та приречено… У її погляді я відчула неймовірний біль. Чи може людина так грати? Не знаю... Не впевнена... Але знаю точно, вона має рацію щодо Реда та інших: у них є таємниці, які мені потрібно розгадати. Ну, чи хоча б спробувати розгадати… Звичайно ж, це буде нелегко. Особливо з Редом... Кейл теж навряд чи здасться... Бетті? Бетті, на мою думку, надто залякана, і, незважаючи на її, певною мірою, інфантильність, вона також нічого мені не розповість... Залишається Патрік. Цей хлопчисько дуже симпатизує мені. Він милий і веселий... Треба буде поговорити з ним. Наодинці!»

— Ріко, у тебе зараз література! — голос Кристаль перервав мої роздуми. Я навіть не помітила, як ми опинилися всередині Навчальної будівлі. — І заняття уже йде… півгодини! — Головна по поверхах Стілл ковзала поглядом по розкладу. — Ходімо, я все владнаю з Учителем Поетрі, — Вона пішла коридором, а я мовчки поплелася за нею.

«От дідько! Знову зайва увага до мене! Як я ненавиджу, приходити посередині занять, у супроводі Дорослого. Це найчастіше означає, що я знову вплуталася в неприємну історію… Вчитель Поетрі дуже тактовна, і, звичайно ж, не спитає, чому я запізнилася… Але ось Учні… Ненавиджу їхні смішки та зарозумілі погляди у спину! А ще й плітки! А-а-а!»

Коли я схаменулась, то зрозуміла, що ми вже зайшли в кабінет. Кілька десятків очей дивилися на мене. У тому числі смарагдово-зелені очі Реда, надзвичайні блакитні очі Бетті та темні, майже чорні, очі Тіса.

«Дідько!»

Кристаль щось тихо говорила Вчителеві Поетрі, поки я стирчала біля дверей на загальних оглядах. За кілька хвилин обидві жінки обернулися та подивилися на мене. Головна по поверху Стілл кивнула, мовляв, можеш сідати на своє місце. Я обережно перевела погляд на Вчителя Поетрі, яка мило посміхнулася й теж кивнула.

Я швидким кроком попрямувала до вільної парти, що виявилася неподалік від Бетті, а Ред і Тіс сиділи в протилежному боці приміщення. І це добре!