Колонія. Історія Ріки

Розділ 31 «Колонія №2»

— Ти знаєш щось про світ за Стіною? — тихо запитав Ред.

— Там, здається триває... війна... — відказала не дуже впевнено, підіймаючи на нього очі. Він ледь помітно кивнув головою.

— Ага, — підтакнув. — А ще?

— Світ цілком змінився. Став іншим… Стихії, катастрофи, хвороби… змінили його.

Ред знову кивнув головою, прижмурюючи очі.

— Ще?

— Бетті казала щось про дітей. Те, що у вашому Місті їх мало… Що… Стій! Чому це я розповідаю, а не ти? — обурилась я.

Ред хотів було посміхнутися, але...

— А як сама вважаєш, що там? — хитнув головою кудись убік.

На декілька хвилин замислилась, але потім відповіла:

— Люди… намагаються вижити, — машинально знизала плечима. — Вони завжди виживали. Шукають способи, — дивилася в одну точку в далеченні. — Сподіваються... Шукають... Знову сподіваються... І знову шукають... — подивилася на соковиту траву, потім на свої коліна. — Іноді історія світу повторюється. Світ... Існування всього людства живе по спіралі... Спіраль закручується, закручується... — я на своїй нозі пальцем машинально намалювала спіраль. Але прибравши руку на нозі, нічого не залишилося. — Потім… нічого… — пробурмотіла сумно. — І так знову, і знову… Від світу до світу… — перевела погляд на наші з Редом сплетені руки. — Динозаври вимерли, їм на зміну прийшли інші створіння...

Ред обережно стиснув мою руку — я сприйняла це як добрий знак, і це підбадьорило.

— Старий світ звалився. Тепер живемо ми, — закінчила я та зиркнула на хлопця. Весь цей час, виявляється, він слухав мене із заплющеними очима. — Що скажеш? Ти не спиш там?

— Якби ти знала, як близька до істини, — сказав він, не розплющуючи очей, та знову трохи стиснув мою руку. — Ти багато знаєш, Ріко... Звідки? — хлопець розтулив одне око, дивлячись на мене.

— Ну, дещо нам розповіли під час уроків, дещо я сама прочитала, дещо сама додумала...

— Ти молодець! Кмітлива! — він розкрив друге око.

— О, ну ще хвалебних од мені не вистачало! — скривилася я.

— Ні, це не комплімент, це факт, — він підморгнув та променисто посміхнувся мені.