Негативний герой

Епілог

«І коли вітер зміни заносить його в інші сфери, серце читача наповнюється надією на те, що в темряві його душі загориться промінь спасіння, а темні таємниці минулого стануть лише підстилкою під новий початок його життя.»

Олівія
Один. Два. Три. Почали.
Спалахи камер, звуки глядачів заполонили мій розум. «Готуй з Олівією» вийшло на головному каналі країни.
— Всім привіт, з вами Оливка-Ліві і сьогодні, я готуватиму— не встигла я закінчити як переді мною зʼявився мій хлопець, Джеремі.
Він стояв біля мене в білій сорочці і посміхався, так що його сині очі блистіли. Чи може він плакав.
— Джею..
— Лів, я знаю, що я був негативним героєм у твоєму житті, та і взагалі у житті майже кожної людини у цій залі.— я подивилася в залу, де сиділа моя сімʼя, бабуся, Есмі і Себастіан і навіть маленька Стелла.— Я був негативним героєм, але ти, маленька, зробила мене краще. Ти ангел, який зійшов до мене з небес, коли я найбільше цього потребував, ти врятувала мене витягнувши з темряви.— не стримавшись я почала плакати і Джеремі підійшов до мене ставши на одне коліно.
— Кохана, ти вийдеш за мене?
— Так!Звісно! —В повітрі завіяли ніжні ноти мелодії, а в серці стукали крила метелика.
— Сплетімо разом казку, де кожен день буде новим розділом нашого кохання, - промовив він, допомагаючи одягнути каблучку, яка поблискувала своїм синьо-зеленим каменем, кольору його очей, на мій палець, як символ обіцянки вічного щастя.

Джеремі
Трохи згодом
— Всім привіт, з вами Оливка-Ліві і сьогодні я разом зі своїм колишнім хлопцем приготую шоколадний пудинг.
— Лів, не називай мене своїм колишнім хлопцем, я твій чоловік.— сказав я, саджаючи її в одній лише моїй сорочці на кухонний стіл.
— Але ж ти не мій хлопець — сміючись казала вона, а обіймаючи мене за шию.— Не можу повірити, що Стелла віддала свого улюбленого бегимотика Міджера, тобі.
— Я просто сподобався їй. Стоп. Міджер? Ти переставила букви мого імені, щоб назвати дитячу іграшку?— я засміявся.
— Кохаю тебе, малюче.
— Я тебе більше. Дякую, що дозволила мені повернутися.
— Дякую за те, що повернувся — її блакитні очі були сповнені любові, її пухкі губи завжди будуть заціловані мною, вона завжди буде для мене мелодією, яку я ніколи не перестану слухати.
«Мамо, ти бачиш, що я щасливий?»

І ось завершується наш роман - не кінець, а початок нового розділу. Нехай ця історія про кохання завжди нагадує вам, що в світі найважливіше - це тепло один одного, яке триватиме вічно, як мелодія кохання, що лунає в наших душах. Неважливо сьогодні чи через десять років, головне, що ви вірите, що ваше щастя прийде до вас.

Моїм батькам, які стали для мене найяскравішими зірками, які коли-небудь існували, морем, лісом, повітрям, і поруч зі мною, навіть у найважчі моменти.
Моїй Дашці, яка постійно читає усе, що я пишу.
Нехай кожна історія буде для тебе💗

Що ж було далі?
Джеремі і Ліві тепер живуть так, як і мріяли, в Сан-Хосе, містом, яке обʼєднало їх і не тільки їх. Вони завжди обиратимуть одне одного. У них двоє дітей Елізабет і Ентоні.