Юрі, в якому через 10 днів настане кінець світу

День 10

Сьогодні настане кінець світу.

Єдине, що ми не обговорили, це місце, де повинні провести наші останні хвилини.

Тому рано вранці у нас була довга дискусія. У її ліжку, голяка.

— Рірі, де ти хочеш побачити кінець світу?

— Досить стандартний вибір, але пляж був би доречним.

— Отже, Хаяма?

— Ні! Навіть у Токіо є пляжі, боже мій! Я не вважаю, що дивитися захід сонця це щось таке романтичне!!

Тож справді відбудеться кінець світу, га. Частина мене все ще не може в це повірити.

— Хіба ми не можемо робити все як завжди?

Після цих слів Рірі ми проводимо день майже так само, як і минулого тижня.

Я готую для неї страви, вона дуже добре їх їсть.

— Я також хотіла б торт.

— Подивімося, чи достатньо у нас масла...

Через брак деяких інгредієнтів торт, який я спекла, вийшов не таким смачним, як раніше. Ми також не змогли закупитися, оскільки в місцевому супермаркеті не було в наявності всіх кондитерських інгредієнтів. Попри це, Рірі з'їла його і сказала, що він дуже смачний.

— Присягаюся, ти робиш найкращі торти у світі, Юне-сан.

Сказала Рірі, виглядаючи задоволеною.

Кінець не за горами. Що б ми сьогодні не їли, що б ми сьогодні не робили, ніщо не має значення.

Досі я ніколи не розуміла, чому Рірі продовжувала ходити до школи, і чому вона далі живе звичайне самотнє життя.

Я не бачила сенсу в навчанні. Я подумала, що набагато корисніше було б розщедритися на всі ті речі, про які я мріяла, або поїхати на екскурсію до якомога більшої кількості красивих місць, які я могла б відвідати. Або це, або піти вбити ту єдину жінку, яку я ніколи не зможу пробачити. Зрештою, закон уже став марним.

Ось такою я була. Ніхто ніколи не простягав руку, щоб врятувати мене. Ніхто ніколи не шукав зі мною взаєморозуміння, навіть жінка, в яку я закохалася, надурила мене.

Я мала повне право вбити її, справа була настільки зрозумілою, що все людство стало б на мій бік. Принаймні я так думала.

Все безглуздо, світ не ідеальний.

...Але мені здається, що я трохи зрозуміла цю дівчину.